好声音被指侵权 先后进行了两次更名“转椅”变

Унбе?аун Борис Генрихович
рос. Унбегаун Борис Генрихович
н?м. Boris Ottokar Unbegaun н?м. Boris Ottokar Unbegaun
Народився	4 вересня 1898(2025-08-06) Москва
Помер	4 березня 1973(2025-08-06) (74 роки) Нью-Йорк
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я →  Франц?я
Нац?ональн?сть	н?мець
Д?яльн?сть	науково-педагог?чний прац?вник, викладач ун?верситету, письменник, учасник французького Руху Опору, мовознавець
Alma mater	Костянтин?вське артилер?йське училище, Люблянський ун?верситет, Сорбонський ун?верситет
Галузь	л?нгв?стика, слов'янознавство, ф?лолог?я
Заклад	?нститут слов'янських досл?джень, Страсбурзький ун?верситет, Брюссельський в?льний ун?верситет, Оксфордський ун?верситет, Нью-Йоркський ун?верситет
Вчене звання	професор
Науковий ступ?нь	доктор наук

百度 为确保赛事顺利进行和运动员的安全，赛事组委会在今年设置了顶级安保为赛事保驾护航，也力争为选手们打造更高水平的国际耐力赛。

Бори?с Ге?нр?хович Унбе?а?ун, Унбе?авн Борис, Б.-О. Унбегаун (рос. Унбегаун Борис Генрихович; н?м. Boris Ottokar Unbegaun; (*23 серпня (4 вересня) 1895(18950904), м. Москва — ?4 березня 1973 р., м. Нью-Йорк) — спец?ал?ст у слов'янських мовах (ф?лолог), мовознавець-слав?ст н?мецького походження, доктор наук ? професор, д?йсний член Укра?нсько? в?льно? академ?? наук (УВАН) у США. В?н студ?ював у Люблян? й Париж?, професор Брюссельського (1936–1953 рр.), Страсбурзького (1937–1953 рр.), Оксфордського (1953–1965 рр.), Колумб?йського в Нью-Йорку (1938–1939 рр., 1959–1960 рр., 1965–1971 рр.) ? Нью-Йоркського (1964–1973 рр.) ун?верситет?в. Багато його наукових праць не втратили значущост? донин? й чекають на публ?кац?? укра?нською мовою.

Житт?пис

Юнаком вступив на навчання у Костянтин?вське артилер?йське училище у м. Санкт-Петербурз?, яке зак?нчив у 1917 роц?. Встигнув побувати на фронт? Першо? св?тово? в?йни, п?сля Жовтневого державного перевороту 1917 року в?н опинився в Б?л?й Арм??, п?сля поразки яко? оселився в Зах?дн?й ?вроп?.

На початку 1920-х рок?в став студентом Люблянського ун?верситету в Словен??, пот?м продовжив навчання в Сорбонн?, обравши спец?альн?сть слав?ста. Його вчителями ? старшими колегами були Андре Вайан, Антуан Мей?, Андре Мазон та ?нш?. П?сля цього ун?верситету йому запропонували м?сце роботи в б?бл?отец? ?нституту слов'янських досл?джень в Париж?, де в?н займався також рецензуванням ? складанням огляд?в з рос?йського мовознавства та л?тератури.

У 1935 р. захистив докторську дисертац?ю на тему ?Рос?йська мова XVI стол?ття (1500–1550 рок?в)? ? опубл?кував дв? книги — про ?менн? флекц?? в рос?йськ?й мов? XVI стол?ття ? про сербську л?тературну мову XVIII стол?ття. Вл?тку того ж року познайомився з Мариною Цв?та?вою, яка характеризувала його в лист? як ?молодого рос?йськомовного н?мця — типу Даля, великого ? скромного ф?лолога?. У 1936 р. з'явилися його перш? нариси з рос?йсько? ономастики (про назви м?ст).

П?д час Друго? св?тово? в?йни п?сля окупац?? Франц?? був ув'язнений у Бухенвальд?, де пробув до к?нця в?йни (у 1947 роц? опубл?кував статтю про слов'янськ? жаргони в н?мецьких концтаборах).

Викладав у Страсбурзькому ун?верситет?, Брюссельському в?льному ун?верситет?, з 1948 р. — в Оксфордському ун?верситет?. У 1953–1965 роках пост?йно жив в Оксфорд?, працюючи професором пор?вняльно? слов'янсько? ф?лолог??. З 1965 року — професор слов'янсько? л?нгв?стики в Нью-Йоркському ун?верситет?, де залишився до к?нця свого життя.

Наукова д?яльн?сть

Головн? прац? з сучасно? рос?йсько? мови та ?? ?стор?? (?сторична морфолог?я), ?стор?? сербсько? мови (до реформи Вука Караджича) й рос?йсько? мови як л?тературних мов, слов'янсько? етимолог??, ономастики на широкому ?сторико-культурному тл?. Виявив типи калькування в слов'янських мовах на р?зних етапах ?х розвитку. Укра?нським проблемам присвячен? його статт? про кафськ? (Крим) грамоти 1502 р. (1950 р.), про походження назви ?рутенц?? (1949 р., 1950 р., 1953 р.), про укра?нськ? запозичення в рос?йськ?й мов? 17 стол?ття (1960 р.), про географ?чн? назви 18 стол?ття у п?вденн?й Укра?н? й Криму (1936 р.) ? про типи й структуру укра?нських пр?звищ, б?лоруських пр?звищ, польських пр?звищ та ?нших, з великим розд?лом у його книз? ?Рос?йськ? пр?звища? (?Russian Surnames?, 1972 р.) Розд?л названо ?Рос?йськ? пр?звища? зг?дно з його стереотипом колишнього п?дданого Рос?йсько? ?мпер?? про народи, котр? входили до складу згадано? ?мпер??. У журнал? ?Revue des études Slaves? провадив впливов? р?чн? огляди публ?кац?й з укра?нського мовознавства (1932–1968 рр.).

Прац?

• Russian surnames. — Oxford: Clarendon Press, 1972 р.; рос?йський переклад: Унбегаун Б.-О. // ?Русские фамилии?. — г. Москва: изд. ?Прогресс?, 1989 г. (та популярне перевидання)
• La langue russe au XVIe siècle (1500–1550). — P.: Inst. d'études Slaves de l'Univ. de Paris, 1935.
• Les débuts de la langue littéraire chez les Serbes. — P.: Champion, 1935.
• Grammaire russe. — Lyon-Paris, IAC, 1951 (англ?йський переклад: Russian grammar. Oxford: Clarendon Press, 1957; н?мецький переклад: Russische Grammatik. — G?ttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1969)
• L'Origine du nom des Ruthènes. — Winnipeg: Acad. ukrainienne libre des sciences, 1953.
• A bibliographical guide to the Russian language. — Oxford: Clarendon Press, 1953.
• Russian versification. — Oxford: Clarendon Press, 1956.
• Drei russische Grammatiken des 18. Jahrhunderts. Nachdr. der Ausg. von 1706, 1731 und 1750. — München: Fink, 1969.
• Studies in Slavic Linguistics and Poetics. — New York: New York University Press, 1969.
• Selected papers on Russian and Slavonic philology. — Oxford: Clarendon Press 1969.
• Catalogue des périodiques slaves et relatifs aux études slaves des bibliothèques de Paris, Paris, Librairie ancienne Honoré Champion, 1929
• Les Religions des Celtes, des Germains et des anciens Slaves, in: Albert Grenier, Les Religions étrusque et romaine, Paris, Presses universitaires de France, 1948 (avec Joseph Vendryès et Ernest Tonnelat)
• Russische Grammatik, G?ttingen, Vandehoeck & Ruprecht, 1969

Джерела

• Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Magidoff, Robert; Shevelov, George Y; Simmons, J.S.G. and Taranovski, Kiril (eds). Studies in Slavic Linguistics and Poetics in Honour of Boris O. Unbegaun. — New York: New York University Press, 1968. (англ.)
• Толстой Н. И. Об авторе этой книги // Унбегаун Б.-О. Русские фамилии. — г. Москва: изд. ?Прогресс?, 1989 г. (рос.)

Посилання

• Record #120102366 // Gemeinsame Normdatei — Leipzig: Deutschen Nationalbibliothek, 2012–2014 (н?м.)