石家庄市图书馆美诗团获最佳青年创新奖

百度 　　要想艺考走出应试套路，更加关注学生的艺术兴趣和特长，或许应该给招生学校更大的自主权，更充分考察学生的兴趣、特长。 П?вденно-Африканська Республ?ка Оф?ц?йн? назви: англ. Republic of South Africa афр. Republiek van Suid-Afrika венда Riphabu?iki ya Afurika Tshipembe зулу iRiphabhuliki yaseNingizimu Afrika коса iRiphabliki yomZantsi Afrika ндеб. iRiphabliki yeSewula Afrika п?вн. сото Repabliki ya Afrika-Borwa сват? iRiphabhulikhi yeNingizimu Afrika сесото Rephaboliki ya Afrika Borwa сетсв. Rephaboliki ya Aforika Borwa тсонга Riphabliki ra Afrika Dzonga
Прапор Герб
Дев?з: !ke e: ?xarra ∥ke (Цхам)    ??дн?сть у р?зноман?тт??
Г?мн: Державний г?мн П?вденно? Африки [3]
Розташування П?вденно-Африкансько? Республ?ки
Столиця	Кейптаун (законодавча) Претор?я (адм?н?стративна) Блумфонтейн (судова)
Найб?льше м?сто	Йоганнесбург (2006) [4]
Оф?ц?йн? мови	Англ?йська, африкаанс, п?вденна ндебеле, коса, зулу, п?вн?чна сото, п?вденна сото, сетсвана, сваз?, венда, тсонга
Форма правл?ння	Парламентська демократ?я
Президент В?цепрезидент	Матамела Сир?л Рамафоса
Незалежн?сть в?д Велико? Британ??	31 травня 1961
Площа
- Загалом	1 221 037 км2 (25)
- Внутр. води	Незначний %
Населення
- оц?нка липень 2020	▲59 308 690 (25)
- перепис 2001	44 819 278
- Густота	43,96/км2 (170)
ВВП (ПКС)	2020 р., оц?нка
- Повний	▲$762,826 (33)
- На душу населення	▲$13 675 (89)
Валюта	Ранд (ZAR)
Часовий пояс	SAST
Коди ISO 3166	ZA  / ZAF  / 710
Домен	.za
Телефонний код	+27
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: П?вденно-Африканська Республ?ка

Запит ?ПАР? перенаправля? сюди; див. також ?нш? значення.

П?вденна Африка, оф?ц?йна назва — П?вде?нно-Африка?нська Респу?бл?ка, абрев?атура ПАР — держава на крайньому п?вдн? Африки. Маючи населення 59 308 690 ос?б, ПАР пос?да? 25-те м?сце за чисельн?стю населення у св?т? та 5-те в Африц?. З площею 1 221 037 км2 ПАР ? 25 кра?ною в св?т? та 10-ю в Африц? (за площею). П?вденна Африка ма? три призначен? столиц?: адм?н?стративну — Претор?ю, судову — Блумфонтейн та законодавчу — Кейптаун. Найб?льше м?сто — Йоганнесбург. Близько 80 % п?вденноафриканц?в — народи банту, под?лен? м?ж р?зними етн?чними групами, як? говорять р?зними африканськими мовами. Решта населення склада?ться з найб?льших африканських сп?льнот ?вропейсько?, аз?йсько?, ?нд?йсько? та зм?шаного походження.

З береговою л?н??ю завдовжки 2798 км на ?нд?йському та Атлантичному океанах, кра?на межу? на п?вноч? з Нам?б??ю, Ботсваною ? З?мбабве, ? на п?вн?чному сход? з Есват?н? ? Мозамб?ком, а також м?стить анклав Лесото. Найп?вденн?ша кра?на материка Старого Св?ту або Сх?дно? п?вкул?, ? найнаселен?ша кра?на, вся територ?я яко? лежить на п?вдень в?д екватора.

П?вденна Африка в?дома р?зноман?ттям культур, рел?г?й та мов. Одинадцять оф?ц?йних мов закр?плен? конституц??ю. Дв? з цих мов мають ?вропейське походження: африкаанс, мова, яка виникла на основ? голландсько?, якою сп?лку?ться б?льш?сть б?лого та зм?шаного населення П?вденно? Африки; англ?йська в?добража? спадщину британського колон?ал?зму ? зазвичай використову?ться в громадському та комерц?йному житт?, хоча ? лише четвертою за вживан?стю у кра?н?. Кра?на одна з небагатьох в Африц?, у як?й не в?дбулося жодного державного перевороту, ? регулярн? вибори проводяться протягом майже ц?лого стол?ття. Однак переважна б?льш?сть чорношк?рих п?вденноафриканц?в не мала права голосу до 1994 року.

Протягом XX стол?ття чорношк?ра б?льш?сть вимагала б?льшо? к?лькост? прав в?д пан?вно? б?ло? меншини, яка в?д?гравала велику роль у нов?тн?й ?стор?? та пол?тиц? кра?ни. Нац?ональна парт?я ввела апарте?д у 1948 роц?, ?нституц?онал?зуючи тим самим вже наявну расову сегрегац?ю. П?сля тривало? ? часом жорстоко? боротьби Африканського нац?онального конгресу (АНК) та ?нших актив?ст?в проти апарте?ду як усередин? кра?ни, так ? поза нею, скасування дискрим?нац?йних закон?в почалося в середин? 1980-х рок?в. Починаючи з 1994 року, вс? етн?чн? та мовн? групи займають пол?тичне представництво в л?беральн?й демократ?? кра?ни, яка включа? парламентську республ?ку та дев'ять пров?нц?й.

П?вденна Африка — кра?на, що розвива?ться ? пос?да? 113-те м?сце в ?ндекс? людського розвитку, 7-ме м?сце в Африц?. Св?товий банк класиф?ку? кра?ну як ново?ндустр?ал?зовану, що ма? другий за величиною ном?нальний ВВП в Африц? та 33-й за величиною у св?т?. Кра?на вважа?ться середньою потугою в м?жнародних справах ? ма? значний рег?ональний вплив. Кра?на ? членом G20. Однак злочинн?сть, б?дн?сть та нер?вн?сть залишаються широко розповсюдженими: близько чверт? населення ? безроб?тними ? живуть на менш н?ж 1,25 долара США на день. Конституц?йна демократ?я у вигляд? парламентсько? республ?ки. Член Африканського Союзу, Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, НЕПАД, Сп?вдружност? Нац?й, Антарктичного договору, Групи 77, П?вденноафриканського митного союзу, Св?тово? орган?зац?? торг?вл?, М?жнародного валютного фонду, G20 та G8+5.

Географ?я

Топограф?чна карта ПАР

Держава знаходиться на крайньому п?вдн? Африки, територ?я кра?ни простяга?ться з п?вноч? на п?вдень на 1408 км, а ?з заходу на сх?д — на 1625 км. На п?вноч? межу? з Нам?б??ю (сп?льний кордон — 920 км), Ботсваною (1840 км), З?мбабве (225 км); на п?вн?чному сход? — з Мозамб?ком (490 км) й Есват?н? (470 км). У межах територ?? держави розташована держава-анклав — Лесото (909 км). На заход? ПАР омива?ться водами Атлантичного океану (довжина узбережжя 872 км), а на п?вдн? й сход? — водами ?нд?йського (2082 км).

Рель?ф

Територ?я кра?ни з космосу

Територ?я ПАР займа? п?вд. околицю п?вденноафриканського плоског?р'я, крутий схил якого (т. зв. Великий Уступ) на сход? обрива?ться до вузько? прибережно? низовини, а на п?вдн? — до западини Велике Карру, за якою розташован? Капськ? гори (вис. 2326 м). Найб?льш р?зко уступ виражений на сход?, де назива?ться Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м).

Розр?зняють:

• Центральне плато ма? блюдцепод?бну форму ? складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина розташована на висотах близько 600 м над р?внем моря, а кра? п?днят? на понад 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, з? столовими горами, ? химерними останцями, ус?яними валунами, т. зв. коп'?с (?голови?). Плато майже ц?лком дренують дв? р?чки — Оранжева (з притокою Вааль) ? Л?мпопо.
• Великий Уступ — це г?рська дуга протяжн?стю 2250 км, що п?дноситься над прибережними низовинами П?вденно? Африки. Кожна частина тут ма? власну назву. Вид?ляються гори Кам?сбер?е ? Боккефелдбер?е в Намакваленд?; гори Роххефелдбер?е ? Комсбер?е поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдбер?е поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдбер?е (2130 м) ? Сн?убер?е (2504 м) над Графф-Рейнетом ? гори Стормбер?е на п?вноч? в?д Ку?нстауна. Великий Уступ досяга? найб?льших висот у Драконових горах б?ля сх?дного кордону Лесото, де в дек?лькох м?сцях ? в?дм?тки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР — гора Нджесут? (Njesuthi) (3446 м) — розташована на самому кордон? з Лесото, а вершина Драконових г?р Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому район? Великий Уступ явля? собою систему зубчатих контрфорс?в ? глибоких амф?театр?в.
• Намакваленд — дуже суха територ?я на заход? П?вн?чно-Капсько? ? Зах?дно-Капсько? пров?нц?й. Ця плоска платформа знижу?ться в?д Великого Уступу у б?к Атлантичного океану. Над ?? поверхнею часто п?дносяться гран?тн? останц? ? в?дособлен? невисок?, але розчленован? г?рськ? хребти. У приморських частинах платформа покрита могутн?м покривалом галечник?в.
• Капський та П?вденний прибережний райони вид?ляються л?н?йними г?рськими хребтами, що перемежаються з подовжн?ми долинами. Гори складен? переважно осадовими породами ? тягнуться в широтному напрям? через Зах?дно-Капську ? Сх?дно-Капську пров?нц??. Висоти п?к?в бл. 1830 м над р. м. Плоск? днища долин заслан? могутн?ми товщами алюв?ю, що утворилися внасл?док руйнування навколишн?х г?р.
• П?вденно-Сх?дний прибережний район розташований м?ж Великим Уступом ? ?нд?йським океаном. Характерна по?днанням округлих горб?в. Прибережна р?внина розвинена т?льки на крайн?й п?вноч?, поблизу кордону з Мозамб?ком. Горби п?вденно-сх?дного узбережжя продовжуються п?вн?чн?ше, в Трансваальському Низькому Велд?.

Кл?мат

Кл?мат троп?чний ? субтроп?чний. Проте в останн?й час^[коли?] мають м?сце аномальн? природн? явища, наприклад, надзвичайно сильн? сн?гопади.

Внутр?шн? води

Головн? р?чки: Оранжева (з притокою Вааль) ? Л?мпопо.

?стор?я

Рондавель — типове житло народ?в банту на територ?? ПАР

Людина з'явилася на територ?? кра?ни ще в до?сторичний час (про що св?дчать знах?дки в печерах б?ля Стеркфонтейну, Кромдраю ? Макапансхату); проте над?йних св?дчень про ранню ?стор?ю цього рег?ону дуже мало. До приходу племен банту (р?чки Л?мпопо на п?вноч? кра?ни вони досягли в середин? I тисячол?ття нашо? ери) ця територ?я була населена кочовими племенами кой-кой (готтентот?в) ? збирачами-бушменами (сан). Землероби-банту просувалися на п?вденний зах?д, знищуючи або асим?люючи м?сцеве населення. Приблизно до 1050 року в?дносяться археолог?чн? св?доцтва про ?х присутн?сть у тепер?шн?й пров?нц?? Квазулу-Наталь. До моменту прибуття ?вропейц?в область мису Добро? Над?? була заселена кой-кой, а банту (племена коса) досягли вже берег?в р?чки Грейт-Ф?ш.

Голландц? ? коса

Прибуття Яна ван Р?бека

Перша письмова згадка про пост?йне поселення ?вропейц?в дату?ться 6 кв?тня 1652 року, коли Ян ван Р?бек в?д ?мен? Голландсько? Ост-?нд?йсько? компан?? заснував поселення на ?мис? Шторм?в?, що п?зн?ше отримав назву ?Добро? Над??? (сьогодн? Кейптаун). У XVII та XVIII стол?ттях у П?вденну Африку прибували колон?сти з Н?дерланд?в, а також французьк? гугеноти, що рятувалися в?д рел?г?йних пересл?дувань на батьк?вщин?, та поселенц? з Н?меччини. У 1770-х роках колон?сти з?ткнулися з коса, що просувався з п?вн?чного сходу. Почалася сер?я з?ткнень, в?домих як прикордонн? (?кафрськ??) в?йни, що були викликан? в основному претенз?ями б?лих переселенц?в на земл? африканц?в. У Капську колон?ю також звозилися раби з ?нших голландських волод?нь, а саме з ?ндонез?? та Мадагаскару. Б?льш?сть раб?в, а також автохтонне населення Капського рег?ону, зм?шалися з б?лими колон?стами. ?х нащадки називаються ?Капськими неграми? ? тепер складають до 50 % населення в Зах?днокапськ?й пров?нц??.

Британська колон?зац?я

У 1806 роц? Велика Британ?я зайняла Кейптаун для того, щоб в?н не потрапив у руки Наполеона, а також забезпечити контроль над важливими маршрутами далекосх?дно? торг?вл?.

Зулуси (1838)

У 1806 роц?, п?д тиском р?зних сил всередин? кра?ни, британський парламент заборонив рабство, у 1833 роц? це положення було поширене на колон??. Пост?йн? сутички на кордонах, скасування рабства й ?нш? розб?жност? з британцями змусили багатьох селян голландського походження (називалися бурами, в?д н?д. ?boer? — ?селянин?) вирушити до так званого Великого треку углиб континенту, на високе плоског?р'я Велд. Там вони з?ткнулися з вожд?вством ндебеле на чол? з Мз?л?каз?, колишн?м сподвижником Шаки, як? втекли на зах?д у ход? так званого мфекане — переселення народ?в, викликаного м?жусобними в?йнами в П?вденно-Сх?дн?й Африц? (сучасна пров?нц?я Квазулу-Наталь). Зрештою, бури заснували в континентальн?й частин? П?вденно? Африки сво? держави: Оранжеву Республ?ку та Трансвааль.

Англо-бурськ? в?йни

Бурськ? партизани (1900)

Напружен?сть м?ж британськими поселенцями ? трансваальським урядом призвела до Першо? англо-бурсько? в?йни. Ганебна поразка п?д горою Маджуба у 1881 роц? змусила британц?в в?дновити самоуправл?ння у Трансваал?. Друга англо-бурська в?йна вибухнула у 1899 роц?, коли трансваальський Президент Поль Крюгер ? Високий Ком?сар Капсько? колон?? Лорд М?льнер не змогли розв'язати суперечку щодо прав ?у?тлендер?в? (британських поселенц?в). На самому початку бойових д?й завдяки висок?й майстерност? во?начальник?в бурських командос, британц? зазнавали одн??? поразки за одною. Проте п?сля введення в д?ю численних експедиц?йних сил у 1902 роц? британц? змогли здолати оп?р ? перемогти бур?в.

Перша англо-бурська в?йна

Давн? образи бур?в викликали широкомасштабний заколот у Трансваал? (п?д британським контролем, з 1877 року), що у 1880 роц? вилився у Першу англо-бурську в?йну, в?дому серед африканер?в, як ?в?йна за незалежн?сть?. Цей конфл?кт зак?нчився майже в?дразу п?сля блискучо? перемоги бур?в у битв? на гор? Маджуба (27 лютого 1881 року). Республ?ка в?дновила свою незалежн?сть як П?вденно-Африканська Республ?ка (афр. Zuid-Afrikaansche Republiek). Поль Крюгер, один ?з кер?вник?в повстання, став президентом у 1883 роц?. Тим часом британц?, як? розглядали свою поразку на Маджуб? як прикре непорозум?ння, йшли вперед у ?х бажанн? федерал?зац?? та об'?днанн? п?вденноафриканських колон?й ? республ?к. Вони вбачали в цьому найкращий спос?б прийти до згоди з б?лою б?льш?стю африканер?в, що сприяло б просуванню ?хн?х великих стратег?чних ?нтерес?в у рег?он?.

Друга англо-бурська в?йна

Озбро?н? бури (1900)

Ситуац?я досягла сво?? кульм?нац?? у 1899 роц?, коли англ?йц? зажадали виборчих прав для 60 000 ?ноземних б?лих у В?твотерсранд?. До цього моменту уряд Крюгера позбавив вс?х ?ноземц?в права голосу. Крюгер в?дхилив британськ? вимоги ? закликав до в?дведення британських в?йськ в?д кордон?в республ?ки. Коли англ?йц? в?дмовилися, Крюгер оголосив в?йну. Розпочалася Друга англо-бурська в?йна, що тривали довше, н?ж перша, а сам? британц?, навчен? г?рким досв?дом Маджуби, були п?дготовленими набагато краще. У червн? 1900 року здалося останн? з великих бурських м?ст — Претор?я. Однак оп?р з боку бурських б?ттерейндерс?в тривав протягом двох рок?в ?з застосуванням партизансько? боротьби, у в?дпов?дь на яку англ?йц? сво?ю чергою використали тактику випалено? земл?. До 1902 року 26 000 ж?нок ? д?тей померли в?д хвороб ? недбалост? у концентрац?йних таборах. 31 травня 1902 року у Фер?н?г?нз? був п?дписаний мирний догов?р. В?дпов?дно до його умов, бурськ? республ?ки визнавали суверен?тет Велико? Британ??, а англ?йц? у свою чергу, взяли на себе зобов'язання в?дновлення район?в, що перебувають п?д ?хн?м контролем.

Апарте?д та його насл?дки

П?вденно-Африканська Республ?ка пройшла шлях розвитку значно в?дм?нний в?д ?нших африканських нац?й. Причиною цього ? так? два фактори: ?мм?грац?я з ?вропи, котра досягла р?вня, якого не було в ?нших африканських державах, ? р?вень багатства кра?ни на м?неральн? ресурси, який зробив цю державу надзвичайно важливою для ?нтерес?в Заходу, особливо п?д час Холодно? в?йни. У результат? чого П?вденно-Африканська Республ?ка — дуже розр?знена нац?я в расовому аспект?. Вона ма? найб?льше населення кольорових (тобто людей, як? ? нащадками зм?шаних рас), б?лих та ?нд?йських сп?льнот в Африц?. Чорн? п?вденноафриканц? складають майже 80 % населення держави.

Расова боротьба м?ж б?лою менш?стю ? чорною б?льш?стю в?д?гравала велику роль в ?стор?? держави ? ?? пол?тиц?, ? досягла свого апогею в апарте?д?, який був впроваджений у 1948 роц? Нац?ональною парт??ю, хоча сегрегац?я ?снувала ? до того часу. Закони, котр? визначали апарте?д, почала анульовувати чи скасовувати Нац?ональна парт?я у 1990 роц? п?сля довго? та ?нколи жорстко? боротьби (включаючи економ?чн? санкц?? з боку м?жнародно? сп?льноти) чорно? б?льшост?, також включаючи деяких б?лих, кольорових та ?нд?йських мешканц?в ПАР.

Це одна з небагатьох африканських кра?н, в яких н?коли не було путч?в ? регулярн? вибори проводяться ось уже майже стол?ття, хоча переважна б?льш?сть чорношк?рого населення не мала виборних прав до 1994 року. Економ?ка П?вденно-Африкансько? Республ?ки ? третьою найпотужн?шою на континент?.

П?вденно-Африканська Республ?ка часто згаду?ться, як Веселкова Нац?я — терм?н, придуманий арх??пископом Десмондом Туту, ? п?зн?ше використаний тод?шн?м президентом Нельсоном Манделою, як метафора, щоб описати нове ставлення до культурного р?знобарв'я кра?ни, яке почало розвиватися сл?дом за сегрегац?йною ?деолог??ю апарте?ду.

Але п?сля в?дм?ни апарте?ду утиск?в почали зазнавати вже б?л? мешканц?. Багато з них ви?хали з ПАР через реальну загрозу життю, т? ж, хто залишилися, добров?льно оселяються в так званих ?гетто для б?лих?, бо т?льки там можуть почуватися в безпец?^{[джерело?]}.

Пол?тична система

П?вденно-Африканська Республ?ка за формою правл?ння ? парламентською республ?кою, глава держави — президент. Державний устр?й — ун?тарна держава.

Парламент

Пол?тичн? парт??

На парламентських виборах 2 червня 1999 року до парламенту П?вденно-Африкансько? Республ?ки пройшли наступн? пол?тичн? парт??:

• Африканський нац?ональний конгрес — 266 м?сць (66,5 %);
• Демократична парт?я (ПАР) — 38 м?сць (9,5 %);
• ?нката фр?дом парт? — 34 м?сць (8,5 %);
• Нова нац?ональна парт?я — 28 м?сць (7 %);
• Об'?днаний демократичний рух — 14 м?сць (3,5 %).

Зовн?шня пол?тика

ПАР — кра?на-засновник ООН. ПАР ? членом низки ?нтеграц?йних м?жнародних союз?в та об'?днань:

• П?вденноафриканського митного союзу з 1970 року;
• Сп?втовариства розвитку П?вдня Африки з 1992 року;
• Св?тово? орган?зац?? торг?вл? з 1995 року;
• групи БР?КС з 2010 року.

Укра?нсько-п?вденно-африканськ? в?дносини

Уряд П?вденно-Африкансько? Республ?ки оф?ц?йно визнав незалежн?сть Укра?ни 14 лютого 1992 року, дипломатичн? в?дносини з Укра?ною встановлено 16 березня 1993 року. У П?вденно-Африканськ?й Республ?ц? (Претор?я) д?? укра?нське посольство ? консульство, а в Ки?в? посольство П?вденно-Африкансько? Республ?ки.

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

В адм?н?стративно-територ?альному в?дношенн? територ?я держави под?ля?ться на: 9 пров?нц?й, як? под?ляються на 52 райони (6 столичних ? 46 мун?ципальних), як?, сво?ю чергою, под?ляються на 231 мун?ципал?тет. Столичн? мун?ципал?тети виконують функц??, як районних, так ? м?сцевих мун?ципал?тет?в, водночас.

Карта	Пров?нц?я	Столиця	Площа (км2)	Населення (станом на 2007)
П?вн?чно-Зах?дна П?вн?чнокапська Гаутенг Л?мпопо Мпумаланга Фр?-Стейт Квазулу- Наталь Сх?днокапська Зах?днокапська
	Сх?днокапська пров?нц?я	Б?шо	169 580	6 527 747
	Фр?-Стейт	Блумфонтейн	129 480	2 773 059
	Гаутенг	Йоганнесбург	17 010	10 451 713
	КваЗулу-Наталь	П?термар?цбург	92 100	10 259 230
	Л?мпопо	Полокване	123 900	5 238 286
	Мпумаланга	Мбомбела	79 490	3 643 435
	П?вн?чнокапська пров?нц?я	К?мберл?	361 830	1 058 060
	П?вн?чно-Зах?дна пров?нц?я	Маф?кенг	116 320	3 271 948
	Зах?днокапська пров?нц?я	Кейптаун	129 370	5 278 585
	Загалом		1 219 080	48 502 063

П?сля зак?нчення апарте?ду в 1994 роц?, ?незалежн?? ? ?нап?внезалежн?? Бантустани були ?нтегрован? в нов? пол?тико-адм?н?стративн? структури П?вденно-Африкансько? Республ?ки — були скасован? чотири колишн? пров?нц?? (Капська пров?нц?я, Наталь, Orange Free State ? Трансвааль) ? створен? 9 повн?стю ?нтегрованих нових пров?нц?й. У ц?лому, вони менш? у розм?рах, ? ?х метою стала як?сна робота ? вза?мод?я м?сцевих орган?в влади та сусп?льних прошарк?в.

Збройн? сили

Чисельн?сть збройних сил у 2000 роц? становила 61 тис. в?йськовослужбовц?в. Загальн? витрати на арм?ю дор?внювали 1,9 млрд доларам США.

Економ?ка

П?вденно-Африканська Республ?ка — розвинена ?ндустр?альна держава, що входить до 29 найб?льших економ?к св?ту. Валовий внутр?шн?й продукт (ВВП) у 2006 роц? становив 587,5 млрд долар?в США (21-ше м?сце у св?т?), що в перерахунку на одну особу дор?вню? 13,3 тис. доларам (54-те м?сце у св?т?). Промислов?сть разом ?з буд?вництвом становить 31 % в?д ВВП держави; аграрне виробництво разом ?з л?совим господарством ? рибальством — 3 %; сфера обслуговування — 66 % (станом на 2006 р?к). Зайнят?сть активного населення в господарств? кра?ни розпод?ля?ться наступним чином: 25 % — промислов?сть ? буд?вництво; 30 % — аграрне, л?сове ? рибне господарства; 45 % — сфера обслуговування (станом на 2006 р?к).

Надходження в державний бюджет П?вденно-Африкансько? Республ?ки за 2006 р?к склали 72,2 млрд долар?в США, а витрати — 75,9 млрд; деф?цит становив 5 %.

ПАР — найрозвинен?ша в економ?чному план? в Африц?. ?ноземний кап?тал займа? сильн? позиц?? в економ?ц?. У добувних галузях переважа? англ?йський кап?тал, у нафтопереробн?й, автомоб?льн?й — кап?тал транснац?ональних компан?й кра?н Зах?дно? ?вропи ? США. Пров?дн? галуз? промисловост? — г?рнича (найб?льший св?товий продуцент платини, золота, хрому), автомоб?льна, металообробна, металург?йна, машинобуд?вна, х?м?чна, нафтопереробна, цементна, текстильна, харчова. Сильн? позиц?? ПАР на св?товому ринку визначаються передус?м багатством ?? надр.

Валюта

Нац?ональною валютою кра?ни слугу? ранд. У 2006 роц? за 1 долар США (USD) давали 6,8 ранда.

Промислов?сть

Головн? галуз? промисловост?: г?рнича, чорна ? кольорова металург?я, машинобуд?вна, х?м?чна, харчова ? текстильна.

Г?рнича промислов?сть

Видобуток нафти в 2004 роц? становив 230 тис. барел?в на добу, або 13,3 млн тонн на р?к.

Енергетика

За 2004 р?к було вироблено 227,2 млрд кВт·год електроенерг?? (експортовано 12,4 млрд кВт·год); загальний обсяг спожито? — 207 млрд кВт·год (?мпортовано 8,1 млрд кВт·год).

У 2006 роц? споживання нафти склало 502 тис. барел?в на добу (398 тис. з яких ?мпорт), природного газу — 2,2 млрд м3.

Агровиробництво

У с?льськогосподарському оброб?тку знаходиться лише 10 % площ? держави. Головн? с?льськогосподарськ? культури: кукурудза (10 млн тонн на р?к), пшениця (2,7 млн тонн), сорго, соняшник, цитруси, тютюн, арах?с, виноград, цукрова тростина.

З приходом демократ?? в 1994 роц? п?вденноафриканська виноробна промислов?сть отримала змогу експортувати вино, ? в 2019 роц? експорт досяг 320 м?льйон?в л?тр?в. У даний час понад 2873 фермери обробляють близько 92 067 гектар?в земл? п?д виноградною лозою. Близько 300 000 людей працюють як безпосередньо, так ? опосередковано у виноробн?й галуз?. Р?чний урожай у 2018 роц? склав 1 243 598 тонн (960,2 млн л), з яких 86 % було використано на вино. Р?чний урожай у 2019 роц? склав 1 247 522 т (973,6 млн л), з яких 86 % було використано для вина.

Велике значення ма? тваринництво. Кра?на знаходиться п?вденн?ше зони поширення мухи це-це. Погол?в'я велико? рогато? худоби становить 13 млн гол?в, овець — 29 млн (10-те м?сце у св?т?), к?з — 6,5 млн.

Щор?чно в прибережних водах виловлюють 570 тис. тонн риби. Особливо багат? на не? води холодно? Бенгельсько? теч?? поблизу зах?дного узбережжя.

Транспорт

Гавань Кейптауна

У 1989 роц? у П?вденн?й Африц? був встановлений св?товий рекорд: найдовший та найважчий по?зд в ?стор?? зал?зниц?, який перевозив зал?зну руду ? подолав 861 км в?д копалень у С?шен? до морського порту Салданья, за 110 км в?д Кейптауна. Довжина по?зда, що отримав назву ?Monster?, склала 7 281 м (це майже 70 футбольних полей), вага по?зда — 70 000 тонн. По?зд складався з 660 вагон?в п?д тягою 9 локомотив?в. Цей рекорд був побито австрал?йською компан?ю ?BHP Billiton? у 2001 роц?, яка запустила найдовший в ?стор?? по?зд довжиною у неймов?рн? 7353 метри ? складалася з 682 вагон?в та 8 тепловоз?в. Склад перев?з зал?зну руду в?д копалень Янд? до Порт-Хедленда у Зах?дн?й Австрал??.

Туризм

У 1997 роц? П?вденно-Африканську Республ?ку в?дв?дало 5 млн ?ноземних турист?в, що дало прибуток у 2,1 млрд долар?в США.

Найпопулярн?ш? м?сця, що в?дв?дують туристи:

• Кейптаун ? Капський п?востр?в
• Йоганнесбург
• Нац?ональний парк Крюгер
• Остр?в Роббен
• Блайд Р?вер Каньйон — природний запов?дник

Зовн?шня торг?вля

Основн? торговельн? партнери П?вденно-Африкансько? Республ?ки: Китай, Япон?я, Н?меччина, ?нд?я, США, Велика Британ?я, Франц?я, Сауд?вська Арав?я.

• 
  Структура експорту ПАР, 2014 р?к
• 
  Зовн?шньоеконом?чн? партнери (експорт), 2014 р?к
• 
  Структура ?мпорту ПАР, 2014 р?к
• 
  Зовн?шньоеконом?чн? партнери (?мпорт), 2014 р?к

Держава експорту?: м?неральна сировина, метали, алмази, золото, с?льськогосподарська продукц?я, харчов? вироби. Основн? покупц? 2006 року: Япон?я (7 %); ?тал?я (6 %); США (6 %), Н?меччина (5 %), Велика Британ?я (5 %). 2014 року перша п'ят?рка зм?нила вигляд: Китай (16 %) + Гонконг (5 %), Япон?я (7 %), США (5 %), ?нд?я (5 %), Н?меччина (5 %), Велика Британ?я (5 %). 2006 року варт?сть експорту склала 36 млрд, а 2014 вже 111 млрд долар?в США.

Держава ?мпорту?: промислов? вироби, нафтопродукти, харчов? продукти. Основн? ?мпортери: Н?меччина (13 %); Япон?я (7 %); ?тал?я (4 %), Франц?я (3 %). 2014 року перша п'ят?рка зм?нила вигляд: Китай (16 %), Сауд?вська Арав?я (8 %), Н?меччина (8 %), США (7 %), Н?гер?я (5 %). 2006 року варт?сть ?мпорту склала 28 млрд, а 2014 вже 91 млрд долар?в США.

Населення

Населення держави в липн? 2020 року становило 59 308 690 ос?б (25 м?сце у св?т?). Густота населення: 35,8 особи/км2 (132 м?сце у св?т?). Зг?дно з? статистичними даними за 2006 р?к, народжуван?сть 18,2 ‰; смертн?сть 22 ‰; природний прир?ст 3,8 ‰.

В?кова п?рам?да населення вигляда? наступним чином (станом на 2006 р?к):

• д?ти в?ком до 14 рок?в — 29,7 % (6,6 млн чолов?к?в, 6,5 млн ж?нок);
• доросл? (15—64 рок?в) — 65 % (14 млн чолов?к?в, 14,8 млн ж?нок);
• особи похилого в?ку (65 рок?в ? стар?ш?) — 5,3 % (0,9 млн чолов?к?в, 1,4 млн ж?нок).

Урбан?зац?я

Центральна частина м?ста Претор?я

Р?вень урбан?зованост? достатньо високий, у 1996 роц? склав 55,4 %. Головн? м?ста держави: Кейптаун (2,4 млн ос?б), Йоганнесбург (1,9 млн ос?б), Претор?я (1,1 млн ос?б).

Етн?чний склад

Головн? етноси, що складають п?вденноафриканську нац?ю: народи банту — 75 %, ?вропейц? — 13 %, метиси — 8,5 %.

Мови

Мови ПАР

Одинадцять мов мають оф?ц?йний статус, закр?плений конституц??ю. Дв? з цих мов мають ?вропейське походження: африкаанс, мова, яка виникла на основ? голландсько?, якою сп?лку?ться б?льш?сть населення П?вденно? Африки, а також п?вденноафриканська гов?рка англ?йсько?. Хоча англ?йська мова в?д?гра? велику роль у громадському та комерц?йному житт?, проте ? лише п'ятою за використанням як р?дна.

Рел?г??

Головн? рел?г?? держави: християнство — 79,8 % населення, ?слам — 1,5 %, ?нду?зм — 1,2 % (зг?дно з переписом 2001 року).

У П?вденно-Африканськ?й Республ?ц? представлено широкий спектр рел?г?й та в?роспов?дань. Багато рел?г?йних доктрин перепл?таються з етн?чними ? рег?ональними в?дм?нностями та особливостями мешканц?в П?вденно? Африки. Посл?довники традиц?йних сп?ритичних в?ровчень представлен? койсанами (Khoisan) ? банту (Bantu), тод? як найпоширен?шими ? посл?довники християнських в?ровчень, представлен? голландськими, а п?зн?ше, британськими поселенцями. ?слам поширювався серед малайських (Cape Malay) раб?в завезених голландськими поселенцями, ?нду?зм був привнесений, згодом, слугами, яких ?мпортували з ?нд?йського субконтиненту, а буддизм завезли ?нд?йськ? ? китайськ? ?мм?гранти. В?ра Баха? була ввезена 1911 року п?сля переселення баха?в ?з Канади, Сполучених Штат?в та Н?меччини. Юда?зм у П?вденн?й Африц?, з'явився якийсь час оп?сля в?дкриття мису Добро? Над??, за активно? участ? г?брейських астроном?в ? картограф?в у португальському в?дкритт? морського шляху до ?нд??. Вони допомагали Бартоломеу Д?ашу ? Вашко да Гам?, як? першими зд?йснили навколосв?тню подорож, й побували поблизу мису Добро? Над?? в 1488 ? 1497 роках, але найб?льше поселення ?вре?в почалося у 1820-х роках.

Рел?г?я	Посл?довники	%	Посл?довники	%
	2001		2007
Християнство	35 750 641	79,77	29 684 861	73,52
Ате?зм	6 767 165	15,1	3 262 428	8,08
?нш? общинн?	283 815	0,63
Буддизм			12 113	0,03
?слам	654 064	1,46	585 460	1,45
Не визначилися	610 974	1,36
?нду?зм	551 668	1,23	504 707	1,25
Африканськ? традиц?йн? рел?г??	125 898	0,28	6 056 487	15
Юда?зм	75 549	0,17	68 640	0,17

Зрештою, як виплива? з перепис?в населення — переважна б?льш?сть населення кра?ни спов?ду? християнство, майже 80 % населення. До них належать:

• 11,1 % — посл?довники рел?г?йно? теч?? ?християн Сиону? (Zion Christian)
• 8,2 % — п'ятдесятники (Pentecostal (Charismatic))
• 7,1 % — римо-католики (Roman Catholic)
• 6,8 % — методисти (Methodist)
• 6,7 % — голландськ? реформатори (Dutch Reformed)
• 3,8 % — англ?канська церква
• 36 % — ?нш? християнськ? в?ровчення.

Не ?сну? п?дтверджених доказ?в того, що ?слам, був в?домий племенам зулу, с?сват? або кхоса на сх?дному узбережж? до колон?ально? епохи. Зате, б?льш?сть п?вденноафриканських мусульман уже з'явилися оп?сля ?в?дкриття? цих територ?й й нарекли ?х ?кольоровими? (Coloureds), особливо ?х багато в Зах?дн?й Капськ?й пров?нц??, оск?льки ?х предк?в завезли, як раб?в, з ?ндонез?йського арх?пелагу (або ще називають ?х ?малайц??). ?нш? посл?довники вчення пророка Мохамеда — ?нд?йц?, особливо ?х багато в пров?нц?? Квазулу-Наталь, у тому числ? т?, чи? предки перебралися сюди як торговц? з П?вденно? Аз??; вони на т?й земл? гуртувалися ще з ?нших частин Африки, а також тут мешкають ? ?б?л?? або ?чорн?? п?вденноафриканц? з новонавернених мусульман. Демографи в?дм?чають, що ?слам ? найб?льш швидко зростаючою рел?г??ю в кра?н?, ? число ?чорних? мусульман зроста? в ш?сть раз?в швидше за ?нш? рел?г?йн? вчення з 12 000 в 1991 роц? до 74 700 в 2004 роц?.

Охорона здоров'я

Середня тривал?сть життя в 2016 роц? становила 63,6 року. Смертн?сть немовлят до 1 року становила 8,11 ‰ (станом на 2017 р?к). Населення забезпечене м?сцями в стац?онарах л?карень на р?вн? 1 л?жко-м?сце на 1650 жител?в. Витрати на охорону здоров'я на душу населення на 2018 р?к становили 428 долар?в США. Значення ?ндексу людського розвитку на 2017 р?к становило 0,7. Материнська смертн?сть на 100 тисяч живих народжень станом на 2017 р?к становила 119. Загальний коеф?ц??нт народжуваност? (народження на одну ж?нку) упродовж 2015—2020 рок?в становив 2,4.

Кра?на ма? одну з найвищих у св?т? захворюван?сть на В?Л-?нфекц?ю/СН?Д, з ц??ю хворобою там прожива? станом на 2018 р?к 7 млн 700 тисяч людей. Передбачувана к?льк?сть людей, як? заразилися В?Л становить 220 тисяч. Станом на 15 березня 2021 року заре?стровано 1 529 420 п?дтверджених випадк?в коронав?русно? хвороби 2019 року, з яких 51 326 зак?нчилися смертю.

Осв?та

Ун?верситет Претор??

Р?вень письменност? в 2003 роц? становив 86,4 %: 87 % серед чолов?к?в, 85,7 % серед ж?нок.

Витрати на осв?ту в 1996 роц? становили 3,5 % в?д ВВП.

?нтернет

У 2001 роц? всесв?тньою мережею ?нтернет у П?вденно-Африканськ?й Республ?ц? користувались 1,8 млн ос?б.

Культура

Кухня

П?вденноафриканська кухня ? дуже р?зноман?тною ? явля? собою справжн?й м?кс мексикансько?, ?вропейсько?, сх?дно? та традиц?йно? африкансько? кухонь. М?сцева кухня славиться м'ясом, сезонне полювання популярне серед м?сцевих жител?в та турист?в.

М'ясн? страви: б?льтонг — в'ялена яловичина, дичина та м'ясо страус?в; сосат?с — м?сцевий вар?ант шашлика; бурворс — домашн? ковбаски; бурський пир?г ?з курятини; боботи — теляча зап?канка з родзинками, яблуками, мигдалем, кар? та травами.

З гарн?р?в найпопулярн?ш?: пап — кукурудзяна каша з п?дливою ?з бур'ян?в шебу; умнгкушо — рагу з подр?бнених кукурудзяних зерен, солодких боб?в, вершкового масла, р?пчасто? цибул?, картопл?, червоного перцю та лимона; машогж — гус?нь, яка живе на деревах мопан?, котру смажать з арах?сом та перцем; тшуку — смажен? терм?ти тощо.

Десерти: рисовий пудинг, пир?г ?з молочним кремом (м?лктерт) ? фрукти — ананаси, банани, манго.

Найпопулярн?шим напо?м серед м?сцевих жител?в вважа?ться ?мбирне пиво. Каву в ПАР варять не м?цну ? подають ?з молоком, як ? б?льш?сть сорт?в чаю. П?вденна Африка в?дома сво?ми смачними та недорогими винами: Кейп Рисл?нг (Cape Riesling), Штейн (Stein), Гевюрцтрем?нер (Gewurztraminer), Букттраубе (Bukettraube), Лейт Харвест (Late Harvest), Прем'?р Гран Крю (Premier Grand Cru), Сов?ньйон Блан (Sauvignon Blan), Коломбар (Colombard) ? багато ?нших.

Наука

Марк Шаттлворт, перший африканець у космос?

Ряд важливих науково-техн?чних досягнень походять ?з ПАР. Перша пересадка серця в?д людини до людини була виконана кард?ох?рургом Кр?ст?аном Барнардом у 1967 роц?. Максом Тейлером було розроблено вакцину проти жовто? гарячки. Аарон Клуг впровадив техн?ку кристалограф?чно? електронно? м?кроскоп??. Ц? досягнення були удосто?н? Нобел?вських прем?й. Марк Шаттлворт заснував компан?ю Тавте (Thawte) з ?нтернет-безпеки, що згодом була викуплена св?товим л?дером Вер?сайном (VeriSign). У ПАР знаходиться п?вденноафриканський великий телескоп, найб?льший оптичний телескоп у п?вденн?й п?вкул?. Зараз П?вденно-Африканська республ?ка буду? телескоп MeerKAT у рамках про?кту рад?оантени, площею квадратний к?лометр.

Спорт

Грем См?т, нин?шн?й кап?тан зб?рно? ПАР ?з крикету

У П?вденно-Африканськ?й Республ?ц? найпопулярн?ш? види спорту — Футбол, регб? ? крикет. Кр?м того, значну п?дтримку мають плавання, легка атлетика, гольф, бокс, тен?с та нетбол. Хоча футбольн? команди отримують найб?льшу увагу в?д молод? кра?ни, але й в ?нших видах спорту спостер?гаються сутт?в? зм?ни, особливо в баскетбол?, серф?нгу ? скейтбордингу. Спортивний рух у П?вденн?й Африц? розвива?ться завдяки громадським та сусп?льним ?нституц?ям, окремими випадками ще ? вплив етн?чних груп на певн? види спорту, що пов'язане з насл?дками негативних тенденц?й у сусп?льств? за час?в апарте?ду. Так для прикладу, найпопулярн?шим видом серед чорношк?рого населення, ? футбол, оск?льки цей вид спорту найменше постраждав в?д расових сегрегац?й владних ?нституц?й у т? часи, на в?дм?ну в?д регб? чи крикету, або ж легко? атлетики.

В?дом? боксери кра?ни — Беб? Джейк Якоб Матлала (Baby Jake Jacob Matlala), Вуян? Бан?у (Vuyani Bungu), Велком Нк?та (Welcome Ncita), Д?нгаан Фобела (Dingaan Thobela), Джерр? Кутзее (Gerrie Coetzee) ? Браян М?тчелл (Brian Mitchell). У 1979 роц? у ?Формул?-1? сенсац?йно став чемп?оном св?ту п?вденно-африканець Джод? Шектер (Jody Scheckter). В?дом? св?ту гравц? крикету з П?вденно? Африки — Гершеле ??ббс (Herschelle Gibbs), Грем См?т (Graeme Smith), Жак Калл?с (Jacques Kallis), Дж?П? Дум?н? (JP Duminy). Б?льш?сть ?з них виступають у найпрестижн?ш?й та популярн?ш?й ?нд?йськ?й Прем'?р-л?з? (Indian Premier League).

На Ол?мп?адах спортсмени з П?вдня Африки не добивалися значних усп?х?в, що пов'язано, знову ж таки, з пер?одом стагнац?? в часи апарте?ду та вимушено? тод? ?золяц?? спортивних (? не т?льки) структур кра?ни в?дносно м?жнародних зустр?чей та змагань. Ще в далеких 1920-х роках спортсмени з П?вденно? Африки здобували золот? медал? на ол?мп?адах. ? лише по зак?нченн? епохи апарте?ду св?товий спорт почина? в?дкривати для себе спортсмен?в ?з П?вдня Африки. Так, у 2004 роц? ол?мп?йська команда з плавання — Роланд Шуман (Roland Schoeman), Л?ндон Фернс (Lyndon Ferns), Дар?ан Таунсенд (Darian Townsend) ? Р?к Нетл?н? (Ryk Neethling) сенсац?йно здобули золоту медаль на Ол?мп?йських ?грах 2004 року в Аф?нах, одночасно встановивши св?товий рекорд на дистанц?? 4 × 100 в?льним стилем. А Пенн? Гейнс (Penny Heyns) вигравала ол?мп?йське золото у 1996 роц? на Ол?мп?йських ?грах в Атлант? — заклала почин в?домо? уже ?школи плавання? П?вденно? Африки. У гольф? ?ар? Пла?р (Gary Player), вважа?ться одним ?з найвеличн?ших гравц?в ус?х час?в, котрий, завоювавши кубок Кар'?ра Великого Шолома (Career Grand Slam), ? одним ?з п'яти гравц?в, як? цього досягли. ?нш? п?вденноафриканськ? гольф?сти, що вигравали велик? гольфов? турн?ри — Бобб? Локе (Bobby Locke), Ерн? Елс (Ernie Els), Рет?ф Гусен (Retief Goosen) ? Тревор ?ммельман (Trevor Immelman).

П?сля зак?нчення епохи апарте?ду П?вденно-Африканський спорт став повноц?нним учасником св?тового спортивного руху, тому, починаючи з 1995 року в кра?н? почали систематично проводити р?зн? м?жнародн? представницьк? змагання з р?зних вид?в спорту. Найв?дом?ш? з яких: Кубок св?ту з регб? в 1995 роц? (Rugby World Cup), Кубок африканських нац?й ?з футболу (African Cup of Nations) в 1996 роц?, Кубок св?ту з крикету (Cricket World Cup) у 2003 роц? ? св?това сер?я ?Twenty20? Чемп?онат св?ту з крикету (World Twenty20 Championship) у 2007 роц?. П?вденна Африка у 2010 роц? була господарем ф?нального турн?ру Чемп?онату св?ту з футболу 2010 року (2010 FIFA World Cup), який вперше провадиться на африканському континент?.

Футбол

Зб?рна П?вденно-Африкансько? Республ?ки з футболу, яку вбол?вальники нарекли ?Бафана Бафана? (що на мов? isiZulu — ?наш? хлопц??), п?сля зак?нчення епохи апарте?ду ? в?дновлення членства в Ф?ФА — дв?ч? брала участь у ф?нальних турн?рах Чемп?онату св?ту з футболу (1998 ? 2002 рок?в). В?дом? футбол?сти, як? грали в в?домих ?ноземних клубах (здеб?льшого ?вропи): Лукас Радебе (Lucas Radebe) ? Филимона Masinga (Philemon Masinga) грали в ?Л?дс Юнайтед?, Кю?нтон Фортуне (Quinton Fortune) — грав ?Атлет?ко (Мадрид)? ? ?Манчестер Юнайтед?, Бенн? МакКарт? (Benni McCarthy) — виступав за ?Аякс?, ?Порту? ? ?Блекберн Роверс?, Аарон Мокоена (Aaron Mokoena) — виступав за ?Аякс?, ?Блекберн Роверс? ? ?Портсмут?), Делрон Бакл? (Delron Buckley) — грав у ?Борусс?я Дортмунд? ? Ст?вен П?наар (Steven Pienaar) — виступав за ?Аякс? ? ?Евертон?.

Регб?

Перс? Монтгомер?, в?домий п?вденноафриканський регб?ст, чемп?он св?ту 2007 року.

Найважлив?шим видом спорту в ?б?лих? п?вденноафриканц?в це регб?, а пот?м уже йде крикет. Регб? популярне також ? серед африканц?в, у той час як крикет грають ? по сьогодн? б?льш традиц?йно ?англомовн? б?л??. Найб?льш? спортивн? усп?хи ?Спр?н?бокс? (Springboks), нац?онально? зб?рно? П?вденно? Африки з регб? сталися по тому, як ?м було дозволено брати участь у м?жнародних турн?рах з 1995 року, п?сля зак?нчення епохи апарте?ду й у сво?му першому оф?ц?йному м?жнародному турн?р? представницького класу вони здобули Кубок св?ту з регб? в 1995 роц?, згодом уже у 2007 роц? ?м п?дкорилася ця ж вершина в Франц??. П?вденна Африка також п?дготувала численну плеяду регб?ст?в св?тового класу, в тому числ? Франсуа П?енаар (Francois Pienaar), Йост ван дер Вестгюзен (Joost van der Westhuizen), Дан? Крейвен (Danie Craven), Фр?к дю През (Frik du Preez), Наас Бота (Naas Botha) ? Браян Габана (Bryan Habana). Багато ?нших в?домих регб?ст?в грають в одн?й ?з найсильн?ших регб?йних л?г св?ту — Нац?ональн?й л?з? регб? ?Керр? Кап? (Currie Cup), деяк? з цих команд грають в одн?й ?з найсильн?ших командних л?г св?ту — м?жнародн?й л?з? трьох п?вденних велетн?в регб? (SANZAR) — ?Super Rugby? (чи Super 15).

Ц?кав? факти

• ПАР — ?дина африканська кра?на, яка входить у G20 клуб уряд?в ? глав центральних банк?в кра?н з найб?льш розвиненою економ?кою ? такою, що розвива?ться. Водночас кра?на поки не входить у двадцятку найб?льших економ?к св?ту.
• ПАР ма? три оф?ц?йн? столиц? — Претор?я (адм?н?стративна), Кейптаун (законодавча) та Блумфонтейн (судова).
• Найб?льше м?сто кра?ни Йоганнесбург не ма? особливого статусу.

Джерела та л?тература

• Бур′ян М. С. П?вденно-Африканська Республ?ка // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 217. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Л?тература

• A History of South Africa, Third Edition. Leonard Thompson. Yale University Press. 1 March 2001. 384 pages. ISBN 0-300-08776-4.
• Emerging Johannesburg: Perspectives on the Postapartheid City. Richard Tomlinson, et al. 1 January 2003. 336 pages. ISBN 0-415-93559-8.
• Making of Modern South Africa: Conquest, Segregation and Apartheid. Nigel Worden. 1 July 2000. 194 pages. ISBN 0-631-21661-8.
• Religion and Politics in South Africa. David Hein. Modern Age 31 (1987): 21—30.
• South Africa: A Narrative History. Frank Welsh (writer)|Frank Welsh. Kodansha America. 1 February 1999. 606 pages. ISBN 1-56836-258-7.
• South Africa in Contemporary Times. Godfrey Mwakikagile. New Africa Press. February 2008. 260 pages. ISBN 978-0-9802587-3-8.
• The Atlas of Changing South Africa. A. J. Christopher. 1 October 2000. 216 pages. ISBN 0-415-21178-6.
• The Politics of the New South Africa. Heather Deegan. 28 December 2000. 256 pages. ISBN 0-582-38227-0.
• Twentieth-Century South Africa. William Beinart Oxford University Press 2001, 414 pages, ISBN 0-19-289318-1
• The Diamond Mines of South Africa. Gardner F. Williams, General Manager De Beers, Buck & Co, 1905, 845 pages, Vol I and II. Online full text version: Diamond Mines Vol. I and Diamond Mines Vol. II
• Aus Politik und Zeitgeschichte 1/2010: Südafrika.
• J?rg Fisch: Geschichte Südafrikas. dtv, München 1990. ISBN 3-423-04550-7
• Albrecht Hagemann: Kleine Geschichte Südafrikas. 2., durchgesehene Auflage, Verlag C. H. Beck, München 2003. ISBN 3-406-45949-8
• Martin Pabst: Südafrika. 2., v?llig überarbeitete und erg?nzte Auflage, Verlag C. H. Beck, München 2008. ISBN 978-3-406-57369-9
• Fran?ois-Xavier Fauvelle-Aymar, Histoire de l'Afrique du Sud, Paris, Seuil, 2006, ISBN 978-2-0204-8003-4
• Guillaume Chassang, L'Afrique du Sud, en territoire Xhosa, Paris, La Société des écrivains, 2007, ISBN 978-2-7480-3642-8
• Dominique Lapierre, Un Arc-en-ciel dans la Nuit, édition Robert Laffont, S.A., Paris, 2008, ISBN 978-2-221-11105-5
• Tidiane N'Diaye, Mémoire d'errance, Chap La bataille d'Isandhlawana éd A3, Paris, 1998, 206 p. ISBN 2-84436-000-9
• Tidiane N'Diaye, L'Empire de Chaka Zoulou, L'Harmattan, coll. " études africaines ", 2002, 218 p. ISBN 2-7475-1920-1
• Tidiane N'Diaye, ?Par-delà les ténèbres blanches?, Gallimard, coll. " Continents noirs ", septembre 2010 (ISBN 978-2-07-013041-2)
• (рос.) Асоян Б. Р. О связях ЮАР с США и другими странами НАТО. — М. : Совет, 1998.
• (рос.) Гасратян. Израиль и ЮАР. — М. : Наука, 1987.
• (рос.) Громыко В. В. ЮАР и страны южноафриканского региона. — М. : Наука, 1987.
• (рос.) Демкина А. В. Социальная структура южноафриканского общества и основные направления ее трансформации. — М. : Наука, 1996.
• (рос.) Ионова Е. ЮАР: социальные приоритеты и макроэкономическая стратегия // Мировая экономика и Международные отношения. — 1998. — № 9.
• (рос.) Калиночкина Л. Ф. Краткие сведения о горнодобывающей промышленности ЮАР // Цветная металлургия. — 1995. — № 7.
• (рос.) Кокшаров А. Черный передел // Эксперт. — 1999. — № 21.
• (рос.) Куклина И. Н. Современные задачи внешней политики ЮАР // Справочник ЮАР. — 1994.
• (рос.) Лаврухин О. ЮАР. Экономическое чудо на африканском континенте // Бизнес. — 1998. — № 4.
• (рос.) Сигов Д. А. Южно-Африканская Республика наших дней. — М. : Знание, 2005.
• (рос.) Урнов Д. Б. Политика ЮАР в Африке. — М. : Наука, 1982.
• (рос.) Хмыз О. Рынок ценных бумаг в ЮАР // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — № 6.
• (рос.) Ястребова Е. А. Южно-Африканская Республика. — М. : Наука, 2004.
• (рос.) Подъем в экономике ЮАР // БИКИ. 2006. — 137 с.
• (рос.) Черкасова И. В. Экономическая интеграция на юге Африки. — М. : Наука, 1993. — 254 с.
• (рос.) Эволюция политики ЮАР в области трансграничных инвестиций // БИКИ. 2006. — 132 с.
• (рос.) Экономика и право ЮАР (текстильная, обрабатывающая, химическая промышленность. Автомобилестроение.). — М. : ООО ПОЛПРЕД Справочники, 2007. — 325 с.
• (рос.) Южно-Африканская Республика. Экономический справочник. — М. : Наука, 1992. — 242 с.
• (рос.) Лаврухин О. ЮАР: экономическое чудо на африканском континенте // Бизнес. — № 4. — С. 22—23.
• (рос.) Сапунцов А. Зарубежная экспансия ТНК ЮАР // ?Азия и Африка сегодня? (Москва). 2007. — 8. С. 36—43.
• (укр.) Хм?ль Т. С., Мамчур З. ?., Кондратюк С. Я. Колекц?я мох?в Антона Ремана з П?вденно? Африки в гербар?? Льв?вського нац?онального ун?верситет ?мен? ?вана Франка (LW). — Льв?в: Льв?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? ?вана Франка, 2013. — 134 с.

Посилання

• В?к?сховище : Атлас South Africa.

• П?вденно-Африканська Республ?ка // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Р?чард П?тгауз. Боротьба — це школа. Постання руху мешканц?в нетр?в у Дурбан?, П?вденна Африка
• Квин Слободян. С?скайський експеримент: л?бертарна казка в П?вденн?й Африц? час?в апартгейту (2022)
• Роман Тиса. Ст?в Б?ко ? боротьба за св?дом?сть чорношк?рого (2020)
• Ганьба колон?заторам! (1960)
• Сайт парламенту ПАР
• Chief of State and Cabinet Members
• П?вденна Африка на UCB Libraries GovPubs
• ?нформац?йний сайт ?SouthAfrica.info?
• South Africa Yearbook. Offizieller L?nderbericht, herausgegeben vom Government Communication and Information System (GCIS) der Südafrikanischen Regierung
• Verfassung der Republik Südafrika
• Ausführliche Informationen über Südafrika
• Offizielle Homepage des Südafrikanischen Parlamentes (englisch)
• L?nder- und Reiseinformationen des deutschen Ausw?rtigen Amtes zu Südafrika
• П?вденно-африканське тренування для укра?нц?в. Вчимося усм?хатися
• Ergebnisse der Volksz?hlung von 2001
• Website zur Musik Südafrikas
• Bericht über die mineralischen Rohstoffe und Energiesituation in Südafrika, South Africa Yearbook 2004/05
• Фотогалерея
• П?вденно-Африканська Республ?ка, каталог посилань Open Directory Project
• Zuid-Afrika // Reisgraag.nl (н?д.)