港汇短期内将触及7.85 楼市维持量价齐升局面

Грецька Республ?ка грец. Ελληνικ? Δημοκρατ?α
Прапор Герб
Дев?з: ?Ελευθερ?α ? Θ?νατο?? (Воля або смерть)
Г?мн: noicon "?μνο? ει? την Ελευθερ?αν" Г?мн свобод?
Розташування Грец??
Столиця (та найб?льше м?сто)	Аф?ни
Оф?ц?йн? мови	Грецька
Етнос	93,8 % греки, 4.3 % албанц?, 1.9 % ?нш?
Рел?г?я	Православ'я
Форма правл?ння	ун?тарна парламентська республ?ка
- Президент Грец??	Констант?нос Тасулас
- Прем'?р-м?н?стр Грец??	К?р?акос М?цотак?с
Незалежн?сть	в?д Османсько? ?мпер??
- проголошена	25 березня 1821
- визнана	3 лютого 1830
Вступ до ?С	1 с?чня 1981
Площа
- Загалом	131 957 км2 (95)
- Внутр. води	0,86 %
Населення
- оц?нка 2017	▼ 10 768 477 ос?б ( —)
- перепис 2011	10 816 286 ос?б
- Густота	82 ос?б/км2 (125)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	▲ $313 млрд. (57)
- На душу населення	$29 090 (47)
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $221 млрд. (52)
- На душу населення	$20 570 (38)
Валюта	?вро (EUR)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Л?тн?й час	EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166	300 / GRC / GR
Домен	.gr
Телефонний код	+30
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Грец?я

Гре?ц?я (грец. Ελλ?δα, трансл?т. Elláda IPA: [e?laea] — Елла?да, або Ελλ??, Ellás, IPA: [e?las]), Третя гре?цька респу?бл?ка, оф?ц?йна назва — Гре?цька Респу?бл?ка (грец. Ελληνικ? Δημοκρατ?α, трансл?т. Ellinikí Dimokratía IPA: [elini?ci eimokra?ti.a]), колись в?дома як Греччина— суверенна ?вропейська держава на п?вдн? Балканського п?вострова та численних островах грецького арх?пелагу. Населення: 10,7 млн ос?б (73 м?сце у св?т?). Столиця ? найб?льше м?сто — Аф?ни.

Знаходячись на п?вденн?й околиц? Балканського п?вострова, Грец?я розташована на перехрест? ?вропи, Аз?? та Африки. На п?вноч? межу? з Албан??ю, П?вн?чною Македон??ю та Болгар??ю, на сход? — з Туреччиною. П?вденн? береги омиваються Середземним морем, зах?дн? — ?он?чним, сх?дн? — Егейським. До складу Грецько? Республ?ки також входить автономна чернеча республ?ка Афон, розташована на п?востров? Халк?д?ки Айон-Орос. Площа кра?ни становить 131 957 км2 (94 м?сце у св?т?). Кра?на склада?ться з дев'яти традиц?йних географ?чних рег?он?в: Македон?я, Центральна Грец?я, Пелопоннес, Фессал?я, Еп?р, Егейськ? острови (включаючи Додеканес ? К?клади), Фрак?я, Крит та ?он?чн? острови.

Сучасна Грец?я — спадко?миця культури Стародавньо? Грец?? ? вважа?ться колискою зах?дно? цив?л?зац??, батьк?вщиною св?тово? демократ??, зах?дно? ф?лософ??, основних принцип?в ф?зико-математичних наук, мистецтва театру та Ол?мп?йських ?гор сучасност?. Грецька мова ма? найдовшу ?стор?ю серед ус?х мов ?ндо?вропейсько? групи, адже нарахову? 34 стол?ття т?льки писемного пер?оду. На основ? грецько? абетки виникли латиниця та кирилиця. З VIII стол?ття до нашо? ери греки були орган?зован? в р?зн? незалежн? м?ста-держави, в?дом? як пол?си, як? охоплювали весь рег?он Середземномор'я ? Чорне море. Ф?л?пп II Македонський об'?днав б?льшу частину грецького материка в IV стол?тт? до нашо? ери, а його син Александр Македонський швидко завоював б?льшу частину стародавнього св?ту, в?д Сх?дного Середземномор'я до ?нд??. Грец?я була анексована Римом у II стол?тт? до нашо? ери, ставши нев?дд?льною частиною Римсько? ?мпер?? та ?? наступника, В?зант?йсько? ?мпер??, яка прийняла грецьку мову та культуру. Грецька православна церква, що виникла в I стол?тт? нашо? ери, допомагала формувати сучасну грецьку ?дентичн?сть ? передала грецьк? традиц?? в ширшому православному св?тов?. П?дпавши п?д владу Османсько? ?мпер?? в середин? XV стол?ття, сучасна нац?ональна держава Грец?я виникла в 1830 роц? п?сля в?йни за незалежн?сть.

Грец?я ? ун?тарною парламентською республ?кою ? розвиненою кра?ною з розвиненою економ?кою з високим р?внем доходу, високою як?стю життя та дуже високим р?внем життя. ?? економ?ка ? найб?льшою на Балканах, де вона ? важливим рег?ональним ?нвестором. Бувши членом-засновником Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, Грец?я була десятим членом ?вропейсько? Сп?льноти (попередника ?вропейського Союзу) ? входить до ?врозони з 2001 року. Грец?я також ? членом багатьох ?нших м?жнародних установ, включаючи Раду ?вропи, Орган?зац?ю П?вн?чноатлантичного договору (НАТО), Орган?зац?ю економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку (ОЕСР), Св?тову орган?зац?ю торг?вл? (СОТ), Орган?зац?ю Безпека та сп?вроб?тництво в ?вроп? (ОБС?) та Франкофон?ю.

Багата культурна спадщина, виг?дне географ?чне розташування роблять Грец?ю одн??ю з найв?дв?дуван?ших кра?н св?ту. Вона приваблю? турист?в одночасно рекреац?йними курортами, р?зноб?чним ?сторико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського св?ту. Багата ?сторична спадщина кра?ни частково зображена на ?? 18 об'?ктах Всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО.

Географ?я

Розташування

Держава знаходиться в П?вденн?й ?вроп?, займа? п?вдень Балканського п?вострова ? прилегл? острови в акватор?? Егейського моря. Територ?я кра?ни простяга?ться з п?вноч? на п?вдень на 590 км, а ?з заходу на сх?д — на 555 км. На п?вн?чному заход? межу? з Албан??ю (сп?льний кордон — 247 км); на п?вноч? — з П?вн?чною Македон??ю (256 км) ? Болгар??ю (493 км); на п?вн?чному сход? — з Туреччиною (203 км). Загальна протяжн?сть кордон?в Грец?? — 1 228 км. На заход? омива?ться водами ?он?чного моря, на п?вдн? — Середземного, на сход? — Егейського мор?в Атлантичного океану. Загальна довжина берегово? л?н?? — 15 021 км.

Map of Greece Албан?я П?вн?чна Македон?я Болгар?я ' Туреччина ГРЕЦ?Я АФ?НИ Салон?ки Кавала ---Тасос Александрупол?с --Самофрак?я Корфу ?гумениця Лариса Волос Ян?на Халк?да Патрас Коринф . Нафпл?он . Спарта . Ареопол? . П?рей Лавр?он ?ракл?он М а к е д о н ? я Фрак?я Еп?р Фессал?я Евбея Пелопоннес г.Ол?мп Лефкас Кефал?н?я Зак?нф- Лемнос Лесбос Х?ос Самос Андрос Т?нос М?конос ?кар?я --Патмос Наксос М?лос Сантор?н?--- Кос Родос Карпатос Касос К?т?ра Гавдос Егейське море Критське море М?ртойське море ?он?чне море Середземне море Крит ПС Егейськ? острови К?клади Додеканес

Грец?я склада?ться з материково? (област? Аттика, Пелопоннес, Центральна Грец?я, Фессал?я, Еп?р, Македон?я та Фрак?я) та остр?вно? частин, загальною площею 131 990 км2. На островах мешка? близько 20 % всього населення Грец??, ?х близько 2 тисяч, проте населених — близько 160. Найб?льш? острови Грец?? — Крит, Евбея, Керк?ра та Родос.

Невелика група ?он?чних остров?в утворю? пасмо, що обмежу? Грец?ю ?з заходу. Егейськ? острови навпаки численн?. Деяк? з них об'?днан? в арх?пелаги, як, наприклад, групи остров?в на п?вн?чному сход? Егейського моря — Споради, К?клади ? Додеканес. ?нш? розташовуються ?зольовано, зокрема остр?в Крит. К?кладський арх?пелаг склада?ться з 39 остров?в, з яких т?льки 24 заселен?.

Споради, розташован? вздовж сх?дного узбережжя материково? Грец?? та Евбе?, характеризуються особливим остр?вним колоритом ? збер?гають незайманими народн? традиц??. Група Додеканеських остров?в нарахову? 12 великих ? безл?ч др?бних остров?в, кожний з? сво?ми особливостями ? в?дм?нними ознаками. В Сарон?чн?й затоц?, яка з'?дну? узбережжя Аттики ? Пелопоннесу, розташову?ться ще одна група невеликих Сарон?чних остров?в.

Рель?ф

Ф?зична мапа
Балканського п?вострова

Чотири п'ятих територ?? кра?ни займають гори та пагорби, через що Грец?ю вважають третьою серед найгорист?ших кра?н ?вропи п?сля Норвег?? та Албан??. Гора Ол?мп ?з п?ком М?т?кас висотою 2 917 м — найвища в Грец??. Завдяки легендарному пантеону давньогрецьких ол?мп?йських бог?в вона сьогодн? ? одним ?з найпопулярн?ших маршрут?в для альп?н?ст?в та ?нших турист?в.

Зах?дна Грец?я вкрита низкою озер ? бол?т, здеб?льшого на територ?? г?рського пасма П?нд, що ? продовженням г?рсько? системи Динарських Альп ? сяга? максимально? висоти 2 637 м — вершина Смол?кас. Динарськ? Альпи простягаються через центральний Пелопоннес, перетинають острови К?тера та Антик?тера, Егейське море та зак?нчуються на остров? Крит. Досл?дження тектон?ки рег?ону довели, що острови Егейського моря ? п?ками п?дводного продовження г?рсько? системи. Сам П?нд характеризу?ться високими крутими вершинами, тут широко розвинен? карстов? ландшафти.

На п?вн?чному сход? Грец?? розташований ?нший г?рський масив — Родоп?, який у межах кра?ни займа? всю територ?ю перифер?? Сх?дно? Македон?? та Фрак??. Ця область вкрита густими прадавн?ми л?сами. Широко в?домий за межами Грец?? запов?дник ?Л?с Дад?а? в адм?н?стративному план? належить до ному Еврос, що на крайньому п?вн?чному сход? кра?ни. Простор? р?внини розташован? головно у перифер?ях Фессал?я, Центральна Македон?я та Фрак?я. До них приурочен? основн? с?льськогосподарськ? рег?они Грец??.

Кл?мат

Кл?мат (п?дсоння) кра?ни субтроп?чний, середземноморський, з? спекотним ? сухим л?том, м'якою дощовою зимою. У роц? 300—310 сонячних дн?в. Середн? температури с?чня 4—12 °C, липня 25—27 °C. Опад?в на р?внинах 400—700 мм, у горах до 1500 мм на р?к.

Завдяки сво?й ун?кальн?й географ??, Грец?я ма? низку м?крокл?матичних зон ?з м?сцевими в?дм?нностями. У п?вн?чн?й та п?вн?чно-сх?дн?й частин? материково? Грец??, на зах?д в?д г?рського пасма П?нд, кл?мат волог?ший ? ма? деяк? риси, типов? для морського кл?мату. На сх?д в?д П?нду п?дсоння здеб?льшого посушливе, а погода пор?вняно б?льш в?тряна.

Типовий посушливий середземноморський кл?мат пану? на островах Егейського моря, особливо островах арх?пелаг?в К?клад та Додеканесу, п?вденн?й ? центральн?й частинах острова Евбея, р?внинних районах Аттики, сх?дних та п?вденних районах Пелопоннесу ? низинних районах на Крит?. Впродовж л?та погода майже завжди сонячна й посушлива, р?дк? опади набувають рис зливи ?з грозами. Зими тривають тут недовго, випада? мокрий сн?г, але здеб?льшого взимку трапляються тривал?, ст?йк? дощ?, що можуть призводити до п?дтоплень прибережних район?в. У с?чн? 2022 року у Грец?? випала аномальна к?льк?сть сн?гу [Арх?вовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.], що зупинила роботу ?нфраструктури м?ст на к?лька дн?в.

?рунти й рослинн?сть

?рунти в прибережних ? низьког?рних районах коричнев? ? буро-коричнев?; в Сх?дн?й Фессал??, на Пелопоннес?, Спорадах — г?рськ? червон? ?рунти. ?рунтово-кл?матичн? умови б?льшост? областей Грец?? сприятлив? для виноградарства, однак у багатьох районах ?рунти також п?ддаються ?нтенсивним ероз?йним процесам.

Рослинн?сть Грец?? р?зноман?тна (заф?ксовано близько 5500 вид?в рослин), особливо багата на ун?кальн?, ендем?чн? види. Вража? безл?ч диких кв?т?в, особливо навесн?, коли вс? схили вкрит? р?знобарвним килимом. Серед них анемони, косарики, цикламени, п?вники, тюльпани, л?л?? ? багато ?нших. Найц?нн?шим деревом для всього Середземномор'я ? олива, з плод?в яко? виготовляють оливкову ол?ю. Поширен? багатов?ков? платани ? кипариси.

У минулому територ?я Грец?? була густо зал?сненою, однак б?льшу частину л?с?в люди знищили ще на початку античност?. Найб?льш? л?сов? масиви нараз? збереглися в п?вн?чн?й Грец??, в горах Фрак??, Македон?? та Еп?ру. Кр?м того, на п?вн?чних ? сх?дних островах Егейського й ?он?чного мор?в значн? територ?? вкрит? сосновими ? широколистяними л?сами. Сучасна л?сист?сть становить близько 15 %. Заф?ксовано понад 200 вид?в дерев.

У п?вденн?й частин? материково? Грец?? до висот 750—900 м поширен? макв?с, представлений в?чнозеленими чагарниками (як-от мирт, ял?вець, рокитник, терен тощо), д?брови та соснов? л?си. На висотах до 1000 м розповсюджен? листопадн? широколистян? дерева — дуб, бук, каштан, ясен. На г?рських вершинах зростають переважно ялицево-соснов? л?си.

На п?вноч? Грец?я дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000 м розповсюджен? л?си з ясена, клена, липи, в'яза, каштана, волоського гор?ха. До висот 1800—1950 м поширен? буков?, а вище — хвойн? л?си. Верхня межа л?су — близько 2 000 м, на гор? Ол?мп — 2 200 м, вище поширен? г?рськ? луки з великою к?льк?стю ендем?чних рослин.

Останн?ми роками аномально спекотн? л?тн? сезони супроводжуються л?совими пожежами, що завдали значно? шкоди не т?льки рослинност?, але й екосистемам загалом.

Тваринний св?т

З тварин занесених до Червоно? книги - тюлень-монах, який ? дос? зустр?ча?ться у прибережних водах. Серед ?нших морських ссавц?в найпоширен?ш? дельф?ни.

З-пом?ж хижих ссавц?в у горах донин? зустр?чаються лисиця, дикий л?совий к?т, бурий ведм?дь, с?рий хом'як. У горах П?нду, уздовж кордону з Болгар??ю, зустр?ча?ться козел альп?йський. П?вн?чн? л?си також слугують дом?вкою куницям, благородному оленю, сарнам, вовкам, диким кабанам та рис?. В л?сах на п?вдн? кра?ни також зустр?чаються шакали. Найчисленн?ш? серед ссавц?в — гризуни, п?вденн? види кажан?в ? комахо?дн? — землерийки, ?жаки, кроти.

У Грец?? також багато зм?й, ящ?рок, черепах (особливо поширен? суход?льн? грецьк? черепахи). Вони легко переносять спеку ? брак вологи в посушливий л?тн?й сезон. Серед ящ?рок для Грец?? найтипов?ш? скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, ?он?чна ? найб?льша в ?вроп? — зелена ящ?рка. Серед зм?й особливо поширен? полози, вуж?, рогата гадюка. Серед хижих птах?в переважають сови, орли ? шул?ки, на узбережжях багато мартин?в. Характерн? для Грец?? також довгоносий баклан, кучерявий пел?кан, лелека. У л?сах живе п?вденний зелений дятел, г?рська в?всянка.

Охорона природи

Докладн?ше: Нац?ональн? парки Грец??

Нац?ональний парк В?кос-Аоос

Територ?я Грец?? вкрай роздроблена, ма? багато екосистем. Майже 5 % вс??? берегово? л?н?? Грец?? займають еколог?чно-чутлив? водно-болотн? територ??, 11 з них взят? п?д охорону держави. Дв? третини всього населення Грец?? живе не дал?, н?ж за 2 км в?д берега, де розташован? найб?льш? м?ста кра?ни. Туристичн? потоки, спрямован? на узбережжя Грец??, створюють значне навантаження на екосистеми рег?ону. Для п?дтримки еколог?чного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронн? територ??: нац?ональн? парки, заказники та запов?дники.

Серед суход?льних нац?ональних парк?в Грец??: Ол?мп, Парн?та, Парнас, Самар?я, В?кос-Аоос, Енос, Сун?он, ?т?, П?нд, озеро Преспа. ? також два морськ? нац?ональн? парки — Нац?ональний морський парк Алон?сос-П?вн?чн? Споради та Зак?нф. Еколог?чний музей просто неба в Еп?р? — природний парк Буразан?. Кр?м того, ? 51 охоронна природна пам'ятка, 113 орн?толог?чних центр?в ? 300 територ?й мереж? CORINE (англ. Coordination of Information on the Environment).

Еколог?чн? проблеми

Смог над Аф?нами, вигляд з Акрополя, вересень 2008

Дим в?д л?сових пожеж, площа Синтагма, серпень 2009

Загалом територ?я Грец?? характеризу?ться низьким р?внем еколог?чно? небезпеки та допустимим р?внем техногенного навантаження. Несприятливий еколог?чний стан склався т?льки в районах м?ських агломерац?й Аф?н та Салон?к, де мешка? близько 3 млн ос?б або 26 % всього населення кра?ни. Зокрема мон?торинг OECD показав, що найгостр?ш? проблеми охорони навколишнього середовища цих район?в — високий р?вень забрудненост? атмосферного пов?тря викидами CO₂, сполук SO_x та NO_x, а також недостатн?й ступ?нь очищення ст?чних вод, як? скидаються у природн? водотоки та водойми.

Забруднення води — результат багатор?чного скидання з? ст?чними водами промислових забруднювач?в, с?льськогосподарських токсичних х?м?кат?в, як-от добрива ? пестициди. Затока Сарон?кос, усе п?вн?чне та сх?дне узбережжя яко? займають Аф?ни та П?рей — одна з найзабруднен?ших. Загалом Грец?я волод?? 54 км3 водних ресурс?в, але 81 % з них залучено у с?льському господарств? та 3 % у промислових ц?лях. Проблема забруднення атмосферного пов?тря виникла як прямий насл?док зневаги до еколог?чних заход?в п?д час швидкого промислового росту в 1970-х роках у по?днанн? з незбалансованим розвитком ? нерегульованим розростанням м?ст: так, 50 % ?ндустр?альних п?дпри?мств Аф?н побудовано в центр? м?ста. Кр?м того, геоморфолог?чн? умови Аттики перешкоджають швидкому розс?юванню забруднювач?в у пов?тр?. Зокрема л?сов? пожеж? 2009 року спричинили утворення димово? зав?си над Аф?нами.

Державн? програми, спрямован? на зниження викид?в д?оксиду вуглецю та свинцю в атмосферне пов?тря, були розгорнут? 1978 року, коли через смог мешканц? Аттики масово почали звертатись до л?карень з? скаргами на дихальну та серцево-судинну системи. З червня по серпень 1982 року уряд закрив 87 п?дпри?мств, 73 п?дпри?мствам наказано скоротити викиди, автомоб?лям заборонено рух центром Аф?н. У с?чн? 1988 року автопарк такс? в центр? Аф?н зменшено на 50 %, а приватним автомоб?лям заборонено рух трьома основними м?ськими маг?стралями. Для скорочення викид?в д?оксиду с?рки заборонено використання сиро? нафти для центрального опалення та вжито заход?в з? зниження вм?сту с?рки у дизельному палив? та сир?й нафт?. Фактично заборонен? легков? та малотонажн? вантажн? автомоб?л? з дизельними двигунами. Розв'язанню проблем допомогло й буд?вництво 2 та 3 г?лки Аф?нського метропол?тену. В?дтак ?з початку 2000-х рок?в проблема смогу усп?шно вир?шу?ться, а р?вень д?оксиду вуглецю та оксид?в с?рки й азоту стаб?л?зовано на допустимому р?вн?. Управл?ння водними ресурсами в Грец?? також досягло значного прогресу в останн? роки, особливо п?сля створення нових правових вимог щодо водокористування та водов?дведення. В пер?од м?ж 1992 ? 2002 роками нав?ть вдалось скоротити заб?р води для с?льського господарства на 2,5 %. Проте деяк? серед найб?льших р?чок Грец??: Акс?ос, Стр?мон, Нестос, Еврос — озера Дойран та Преспа живляться водами приток, що прот?кають не т?льки територ??ю Грец??, але й сус?дн?х кра?н. В?дтак для Грец?? надзвичайно? важливост? набува? потреба координац?? сво?х зусиль з ?ншими державами.

?стор?я

Александр Македонський

Грец?я вважа?ться колискою зах?дно? цив?л?зац??. Близько 3 тисяч рок?в до н. е. на остров? Крит виникла високорозвинена м?нойська цив?л?зац?я, культура яко? згодом поширилась ? на материк. За нею наступила крито-м?кенська, або егейська культура. П?зн?ше виникали власне грецьк? пол?си, а також античн? м?ста П?вн?чного Причорномор'я, Велико? Грец??, Мало? Аз??. Культура надзвичайного р?вня розвитку ширилась ус?м середземноморським рег?оном, що в?дбилось в арх?тектур?, театр?, науц? та ф?лософ??. Пол?си Аф?ни та Спарта в?д?грали пров?дну роль у перемоз? над Перс??ю, вт?м сам? п?зн?ше були затьмарен? Ф?вами, а згодом Македонським царством. Останн? п?д проводом Ф?л?ппа II Македонського та його сина Александра Великого досягло надзвичайно? могутност?, яка була пров?сницею початку епохи елл?н?зму. Вона тривала до 146 року до нашо? ери, коли Еллада опинилась у залежност? в?д Римсько? ?мпер??.

Подальший вза?мовплив елл?нсько? та римсько? культур формал?зувався у культур? В?зант?йсько? ?мпер??, створено? 330 року навколо Константинополя. В?н залишався основним культурним центром впродовж тисяч? рок?в, до свого пад?ння п?д натиском Османсько? ?мпер?? 30 жовтня 1453 р. На початку османсько? доби представники грецько? ?нтел?генц?? м?грували у кра?ни Зах?дно? ?вропи, де в?д?грали важливу роль у зах?дно?вропейському В?дродженн?. Проте система османських м?ллет?в через ?золяц?ю допомагала православним грекам збер?гати сво? традиц?? впродовж чотирьох стол?ть, сприяла ?х згуртованост? на основ? рел?г??, яка в?д?грала важливу роль у формуванн? сучасно? грецько? ?дентичност?.

Новогрецький пер?од

?оанн Каподистр?я, перший Президент Грец??

Свою незалежн?сть в?д Османсько? ?мпер?? Грец?я здобула 1830 року п?сля нац?онально-визвольно? в?йни 1821—1829 рок?в. Першим президентом незалежно? Грец?? став ?оанн Каподистр?я. Проте Велик? держави вир?шили ?? долю — встановили монарх?ю та запросили на грецький престол неповнол?тнього Оттона Баварського з династ?? В?ттельсбах?в. Повстання 3 вересня 1843 року змусило короля Оттона надати Конституц?ю та заснувати представницьк? Нац?ональн? збори. Проте 1863 року Оттон був повалений, а на грецький престол запросили данського принца В?льгельма, який прийняв ?м'я короля Георга ?. На честь його коронац?? Велика Британ?я подарувала Грец?? ?он?чн? острови. 1877 року за ?н?ц?ативою Хар?лаоса Трикуп?са, найяскрав?шо? ф?гури грецько? пол?тики того часу, король був позбавлений права впливати на Нац?ональн? збори висуненням вотуму недов?ри прем'?р-м?н?стру кра?ни.

П?сля завершення Балканських во?н 1912—1913 рок?в Грец?я змогла значно розширити сво? територ??. Згодом пол?тична боротьба м?ж королем Костянтином I та харизматичним прем'?р-м?н?стром Елефтер?осом Вен?зелосом розколола грецьке сусп?льство напередодн? Першо? св?тово? в?йни. П?сля завершення останньо? Грец?я вступила у в?йну з Туреччиною на чол? з Мустафою Кемалем Ататюрком. Ця в?йна призвела до втрати Грец??ю частини територ?? та масового обм?ну населенням м?ж двома кра?нами в рамках п?дписаного 24 липня 1923 Лозаннського мирного договору.

Прем'?р-м?н?стр Елефтер?ос Вен?зелос

28 жовтня 1940 року фашистська ?тал?я зажадала в?д нейтрально? Грец?? надати плацдарм для розм?щення сво?х сил, на що прем'?р-м?н?стр ?оанн?с Метаксас в?дмовив категоричним Н? (грец. ?χι), розум?ючи, що тепер в?йна для Грец?? ста? нев?дворотною. Хоча н?мецьк? в?йська були виведен? з територ?? кра?ни т?льки 1944 року внасл?док д?й радянсько? арм??, що наступала у напрямку Югослав??, з 1942 року Грец?я святку? 28 жовтня як загальнонац?ональне свято — День Ох?.

У громадянськ?й в?йн? 1946 року комун?стична парт?я Грец?? зазнала поразки. 1949 року у Грец?? в?дновлено монарх?ю, яка була остаточно скасована 21 кв?тня 1967 року п?сля в?йськового перевороту ?чорних полковник?в?, п?дтримуваних деякими колами США. Режим полковник?в виявився абсолютно безпорадним, коли 20 липня 1974 року Туреччина напала на К?пр. П?сля повалення в?йськово? хунти 1975 року було прийнято нову Конституц?ю, в кра?ну з Парижа повернувся попередн?й прем'?р-м?н?стр Констант?нос Караманл?с, а за результатами всенародного референдуму монарх?ю було скасовано ? Грец?я врешт? стала парламентською республ?кою. На противагу Нов?й демократ?? Караманл?са Андреас Папандреу заснував ПАСОК, ц? парт?? ? нин? залишаються найвпливов?шими в кра?н?.

1980 року Грец?я повторно при?дналась до в?йськово? орган?зац?? НАТО (1974 року вона вийшла з не? на знак протесту проти окупац?? П?вн?чного К?пру). 1 с?чня 1981 року Грец?я вступила до ?С. У Македонському питанн? Грец?я ? дос? залишалася непохитною у сво?му р?шенн? не визнавати П?вн?чну Македон?ю через спроби останньо? заявити сво? права на ?сторико-культурну спадщину Македон??.

Сучасн?сть

Чинний прем'?р-м?н?стр Грец?? К?р?акос М?цотак?с

У грудн? 2008 року в Аф?нах спалахнули масов? заворушення, як? швидко охопили кра?ну та сколихнули всю ?вропу. Причиною заворушень було давно наростаюче невдоволення економ?чним становищем, яке значно ускладнювалось у зв'язку ?з Всесв?тньою економ?чною кризою 2008 року. Приводом до розгортання масових акц?й протесту, що нер?дко переростали у погроми та безлад, стало вбивство 6 грудня 16-р?чного п?дл?тка патрульним аф?нсько? пол?ц??. В?д весни 2010 року справжн?м випробуванням для уряду Йоргоса Папандреу стали майже безперервн? загальнонац?ональн? страйки, заворушення та теракти. Проте боргова криза спричинила ще б?льше напруження та зрештою пол?тичну кризу. У листопад? 2011 року Йоргос Папандреу п?шов у в?дставку. Було сформовано уряд широко? коал?ц?? на чол? ?з безпарт?йним Лукасом Папад?мосом. Нов? достроков? вибори в парламент в?дбулися 6 травня 2012 року, на яких перемогла Нова демократ?я (НД), а новим прем'?р-м?н?стром став ?? л?дер Антон?с Самарас.

Зрештою й НД не спромоглася вивести економ?ку Грец?? ?з рецес??. Наприк?нц? листопада 2014 року в Грец?? пройшли загальнонац?ональн? страйки проти заход?в жорстко? економ??. П?сля цього опозиц?я на чол? ?з С?Р?ЗА виступила ?з вимогою дострокових вибор?в. Самарас ?н?ц?ював проведення дострокових президентських вибор?в, як? в?дбулися у три тури. Однак парламент так ? не зм?г обрати нового президента кра?ни. 29 грудня 2014 року призначен? нов? позачергов? парламентськ? вибори на 25 с?чня 2015 року. На цих виборах перемогла ран?ше опозиц?йна л?ворадикальна коал?ц?я ?С?Р?ЗА?. В?дтак Каб?нет м?н?стр?в Грец?? очолив ?? л?дер Алекс?с Ципрас. Коал?ц?ю сформували власне С?Р?ЗА та Незалежн? греки.

Ципрас одразу проявив себе досить принциповим пол?тиком, виступаючи проти нових економ?чних зобов'язань Грец?? та наполягаючи на реструктуризац?? або й списанн? борг?в. Призначений ним м?н?стр ф?нанс?в Ян?с Варуфак?с неодноразово оф?ц?йно заявляв про в?дмову подальшо? сп?впрац? ?з ?тр?йкою? (м?с?я ?С, ?вропейського Центробанку та МВФ). 5 червня 2015 р. Грец?я в?дмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ. 26 червня 2015 р. Ципрас в?дхилив пропозиц?ю по 5-м?с. подовження програми ф?нансово? допомоги Грец?? та р?зко розкритикував кредитор?в, звинувативши ?х у проведенн? пол?тики в?дносно Грец??, засновано? на ?шантаж? та ультиматумах?. 1 липня 2015 р. Грец?я фактично допустила техн?чний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розм?р? 1,54 млрд. 5 липня 2015 р. в?дбувся нац?ональний референдум про подальше прийняття ф?нансово? допомоги. Ус? ц? под?? в?дбувалися на фон? жвавого обговорення можливого сценар?ю Grexit'у.

Вт?м 14 серпня 2015 р. п?сля дебат?в Грецький парламент п?дтримав новий план економ?чно? допомоги Грец?? кредиторами в обм?н на нов? реформи та нов? жорстк? заходи економ??. Для прийняття р?шення вистачило голос?в опозиц??, яку складали Нова демократ?я (НД), ПАСОК та ?Р?ка (To Potami)?, це довело, що С?Р?ЗА втратила б?льш?сть. 20 серпня 2015 р. п?сля отримання першого траншу допомоги Алекс?с Ципрас подав у в?дставку. Тимчасовий уряд Грец?? очолила Вас?л?ка Тану-Христоф?лу. На нових дострокових парламентських виборах 20 вересня 2015 р. знову перемогла С?Р?ЗА, набравши 35,46 % (випередивши НД ?з 28,10 % голосами виборц?в). Нову коал?ц?ю в парламент? сформували С?Р?ЗА та Незалежн? греки 23 вересня 2015 р.

Пол?тична система

Грец?я за формою правл?ння ? парламентською республ?кою, глава держави — президент, який обира?ться парламентом на п'ятир?чний терм?н. Державний устр?й — ун?тарна держава.

Чинна Конституц?я Грец?? прийнята п'ятим скликанням Грецького парламенту 1975 року п?сля пад?ння режиму в?йськово? хунти 1967—1974 рок?в. Дв?ч? положення Конституц?? переглядались 1986 та 2001 року. Конституц??ю Грец??, що склада?ться з? 120 статей, передбачено под?л влади на виконавчу, законодавчу та судову г?лки ? надано широк? гарант?? (зм?нами 2001 року) громадянських свобод та соц?альних прав.

Виконавча влада

Виконавча влада зд?йсню?ться Президентом Республ?ки та Каб?нетом М?н?стр?в Грец??. Поправками до Конституц??, внесеними 1986 року, обов'язки та права Президента значно обмежен?. Зараз влада Президента ном?нальна, в?н здеб?льшого викону? функц?? представництва держави на м?жнародн?й арен?. Чинний Президент Грец?? — Катерина Сакелларопулу.

Повнота пол?тично? влади в Грец?? належить прем'?р-м?н?стру кра?ни. Прем'?р-м?н?стром Грец??, тобто головою уряду, ста? л?дер пол?тично? парт??, що перемогла на парламентських виборах. Формально кандидатуру прем'?р-м?н?стра пода? та затверджу? Президент Республ?ки. Також Президент признача? на посади та зв?льня? в?д обов'язк?в член?в Каб?нету М?н?стр?в Грец??.

Парламент

За конституц??ю держави уся законодавча влада належить однопалатному парламенту, депутати якого обираються на 4 роки прямим загальним голосуванням. Президент Республ?ки ма? право розпустити парламент ран?ше в?д зак?нчення терм?ну д?? парламенту за пропозиц??ю Каб?нету М?н?стр?в, якщо таке р?шення пов'язане з нац?ональним питанням винятково? важливост?. Ус? постанови, як? прийма? парламент, ма? п?дписати Президент Республ?ки, аби вони набрали чинност?.

Пол?тичн? парт??

На парламентських виборах 9 кв?тня 2000 року до парламенту Грец?? пройшли так? пол?тичн? парт??:

• Всегрецький соц?ал?стичний рух — 158 м?сць (53 %);
• Нова демократ?я — 125 м?сць (41,5 %);
• Комун?стична парт?я Грец?? — 11 м?сць (3,5 %);
• Коал?ц?я л?вих ? прогресивних сил — 6 м?сць (2 %).

Судова влада

Судова система Грец?? незалежна в?д виконавчо? та законодавчо? влади та склада?ться з трьох верховних суд?в: Касац?йного суду (грец. ?ρειο? Π?γο? — ареопаг), Державно? Ради (грец. Συμβο?λιο τη? Επικρατε?α?) ? Палати аудитор?в (грец. Ελεγκτικ? Συν?δριο). До судово? системи держави належать також громадськ? суди, як? розглядають цив?льн? та крим?нальн? справи, та адм?н?стративн? суди, судд? яких вир?шують суперечки м?ж громадянами й адм?н?стративними органами Грец??.

Зовн?шня пол?тика

Членство в м?жнародних орган?зац?ях: ООН, ?С, ОБС?, НАТО, М?ждержавна орган?зац?я економ?чного сп?вроб?тництва ? розвитку, Орган?зац?я Чорноморського економ?чного сп?вроб?тництва.

Укра?нсько-грецьк? в?дносини

Уряд Грец?? оф?ц?йно визнав незалежн?сть Укра?ни 31 грудня 1991 року, дипломатичн? в?дносини з Укра?ною встановлен? 15 с?чня 1992 року. У Грец?? (Аф?ни) д?? укра?нське посольство ? консульство, а в Ки?в? — посольство Грец??.

Державн? символи

Державний прапор — 9 б?ло-блакитних смуг ?з хрестом — в?дпов?да? 9 складам у нац?ональному гасл?: ?Свобода або смерть?. Перший нац?ональний прапор був започаткований у 1821 р. генералом Олександром ?пс?лант? — червоний ?з б?лим хрестом. З 1833 р. червоний кол?р був зам?нений блакитним.

Державний герб — блакитний щит ?з б?лим хрестом в обрамленн? двох оливкових г?лок як символи пров?дно? рел?г?? в Грец?? — православ'я.

Г?мн Грец?? з 1860 року — славетний ?Г?мн про волю?, написаний фундатором новогрецько? поез?? Д?он?с?осом Соломосом в 1823 роц? ? покладений на музику першим пом?тним ?з новогрецьких композитор?в Н?колаосом Мандзаросом.

Адм?н?стративний устр?й

Адм?н?стративно Грец?я под?ля?ться на 13 перифер?й, 9 з них розташован? на материков?й частин?, решта 4 — остр?вн?. За адм?н?стративним под?лом 1997 року, ?снували 3 г?перноми, а перифер?? под?лялись на 50 ном?в. Кр?м того, номарх?я Аттика включала 4 номи: Аф?ни, Сх?дна Аттика, П?рей та Зах?дна Аттика. Номи, сво?ю чергою, под?лялись на деми (мун?ципал?тети). П?сля прийняття 2010 року Програми ?Калл?крат?с? под?л на номи скасований. Новий адм?н?стративний под?л Грец?? набрав чинност? 1 с?чня 2011 року.

	Децентрал?зована адм?н?страц?я	Столиця	Перифер??	Площа, км2	Населення	Карта
	Аттики	Аф?ни	Аттика	3 808	3 761 810
	Македон?? ? Фрак??	Салон?ки	Центральна Македон?я, Сх?дна Македон?я та Фрак?я	32 968	2 483 019
	Еп?ру та Зах?дно? Македон??	Ян?на	Еп?р, Зах?дна Македон?я	20 553	1 094 326
	Фессал?? ? Центрально? Грец??	Лариса	Фессал?я, Центральна Грец?я	29 586	1 359 217
	Пелопоннесу, Зах?дно? Грец?? та ?он??	Патри	Пелопоннес, Зах?дна Грец?я, ?он?чн? острови	29 147	1 592 432
	Егейських остров?в	П?рей	П?вн?чн? Егейськ? острови, П?вденн? Егейськ? острови	9 122	508 807
	Криту	?ракл?он	Крит	8 259	601 131
	Автономна чернеча область Свято? Гори Афон ма? особливий статус та власний в?зовий режим.

Столиця Грец?? — м?сто Аф?ни (грец. Αθ?να), одне з найдавн?ших м?ст св?ту та одночасно одна з наймолодших столиць у ?вроп? — цього статусу м?сто набуло т?льки 1834 р. п?сля под?й Грецько? нац?онально-визвольно? в?йни XIX стол?ття. Нин? у столиц? мешка? близько 35 % всього населення кра?ни, разом ?з П?ре?м нарахову?ться близько 3,5 млн жител?в. Це гам?рне ? темпераментне м?сто, стовпотвор?ння в центр? контрасту? з майже с?льським виглядом передм?стя. Сучасн? Аф?ни по?днали в соб? протилежност? грецького ? малоаз?йського способу життя.

Салон?ки (грец. Θεσσαλον?κη) — столиця грецько? област? Македон?я, друге за значенням та величиною м?сто Грец??, лежить на берез? затоки Терма?кос. Впродовж багатьох стол?ть Салон?ки залишались важливим культурним та головним рел?г?йним центром Еллади. Сьогодн? це також потужний економ?чний та осв?тн?й центр кра?ни. Щороку в Салон?ках проводиться одна з найб?льших у св?т? М?жнародних виставок, а Фессалон?к?йський ун?верситет Аристотеля ? найб?льшим вищим навчальним закладом Грец??.

Статус автономного рег?ону ма? чернеча республ?ка Афон, розташована в центральн?й та п?вденн?й частин? сх?дного п?вострова Халк?д?ки Айон-Орос. Це самокерована громада двадцяти православних монастир?в, що з 1313 року перебувають п?д безпосередньою церковною юрисдикц??ю Константинопольського Патр?арха. Суверен?тет Грец?? над п?востровом закр?плений Лозанською угодою 1923 року. На в?дм?ну в?д ?нших ?парх?й Константинопольського Патр?архату, на Афон? використову?ться юл?анський календар, зокрема в адм?н?стративних документах. Деяк? скити та ?сихастер?? через сво? пропут?нськ? погляди конфл?ктують з владою Патр?арха Константинопольського. Для православних всього св?ту Афон — одне з головних святих м?сць, а також об'?кт св?тово? спадщини ЮНЕСКО.

Збройн? сили Грец??

Збройн? сили Грец?? — державна структура з озбро?ними в?йськовими формуваннями, що в?дпов?дно до Конституц?? Грец?? призначена для захисту свободи, незалежност? та територ?ально? ц?л?сност? ? ма? у сво?му склад? сухопутн? в?йська, в?йськово-морськ? сили та в?йськово-пов?трян? сили Грецько? Республ?ки. Збройн? сили Грец?? комплектуються на п?дстав? закону про загальний в?йськовий обов'язок. Чисельн?сть збройних сил 2000 року складала 158 тис. в?йськовослужбовц?в.

Загальн? витрати на арм?ю 2000 року склали 3,3 млрд долар?в США. Грец?я витрача? найб?льший процент валового внутр?шнього продукту (4,3 % ВВП) на оборону серед держав-член?в НАТО. Основна причина витрат поляга? в загроз? в?д Туреччини.

Солдати грецько? арм??, миротворчий контингент в Босн?? ? Герцеговин?	Грецький винищувач F-1C ?М?раж?	Грецький фрегат ?Г?дра? в П?рейському порту

Вищий орган управл?ння Збройних Сил — м?н?стерство оборони Грец??, орган в?йськового управл?ння — Генеральний штаб Нац?онально? оборони Грец?? (грец. Γενικ? Επιτελε?ο Εθνικ?? ?μυνα? — ΓΕΕΘΑ). Грец?я — член НАТО та бере участь в операц?ях в Афган?стан?, Босн??, Чад? та Косово.

П?д час ведення в?йн? за незалежн?сть проти Османсько? ?мпер?? в 1821 роц? були створен? грецьк? сухопутн? сили та флот. У вересн? 1912 року сформовано в?йськово-пов?трян? сили як трет?й вид збройних сил. Збройн? сили Грец?? брали участь у Балканських в?йнах проти турецько? та болгарсько? арм??. П?д час Першо? св?тово? в?йни збройн? сили Грец?? брали участь на сторон? союзник?в, а пот?м у 1919 роц? брали участь в експедиц?? Антанти в Укра?н?. Греко-турецька в?йна 1919—1922 рок?в зак?нчилася поразкою, обернулася втратою територ?й та ?Малоаз?йською катастрофою?.

П?д час Друго? св?тово? в?йни Грец?я п?д проводом диктатора ?оанн?са Метаксаса в?дхилила ?тал?йський ультиматум про здачу 28 жовтня 1940 року ? змогла дати в?дс?ч ?тал?йським в?йськам та в?дт?снити ?х на албанський кордон. Збройн? сили Грец?? були переможен? т?льки за допомогою в?йськового втручання н?мецького вермахту й болгарських збройних сил у кв?тн? та травн? 1941 року.

Грецьк? збройн? сили брали участь у Корейськ?й в?йн? 1950-х рок?в. У кв?тн? 1967 роц? внасл?док заколоту в?йськовий режим на чол? з Георг?осом Пападопулосом захопив владу у Грец??. К?прський конфл?кт та наступне вторгнення турецьких в?йськ на К?пр у 1974 роц? призвели до пад?ння в?йськово? диктатури ? повернення до демократ?? зусиллями прем'?р-м?н?стра Констант?носа Караманл?са.

Економ?ка

Р?ст ВВП у пор?внян? з Великими кра?нами, пер?од 1951—1979 рр.
UK — Велика Британ?я,
FR — Франц?я, DE — Н?меччина,
GR — Грец?я, US — США

Грец?я — розвинена ?ндустр?ально-аграрна держава. Валовий внутр?шн?й продукт (ВВП) 2006 року склав 251,7 млрд долар?в США (38 м?сце у св?т?); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. долар?в (34 м?сце у св?т?). Промислов?сть разом ?з буд?вництвом становить 21 % в?д ВВП держави; аграрне виробництво разом ?з л?совим господарством ? рибальством — 6 %; сфера обслуговування — 73 % (станом на 2006 р?к). Зайнят?сть активного населення у господарств? кра?ни розпод?ля?ться так: 20 % — промислов?сть ? буд?вництво; 12 % — аграрне, л?сове ? рибне господарства; 68 % — сфера обслуговування (станом на 2006 р?к).

Надходження до державного бюджету Грец?? за 2006 р?к склали 99,2 млрд долар?в США, а витрати — 106,7 млрд; деф?цит становив 7 %.

П?сля Друго? св?тово? в?йни Грец?я пережила Грецьке економ?чне диво. Темпи приросту ВВП у середньому становили 7 % в пер?од м?ж 1950 ? 1973 роками. З того часу Грец?я зд?йснила ряд структурних та ф?нансових реформ, отримуючи при цьому значну ф?нансову п?дтримку ?вропейського союзу. У 2001 роц? Грец?я до?дналась до ?врозони. Щор?чний прир?ст ВВП перевищував в?дпов?дний р?вень б?льшост? ?? партнер?в у ?С. У сучасн?й економ?ц? Грец?? сфера послуг становить найб?льшу частку та явля? собою найважлив?ший та водночас швидкозростаючий сектор економ?ки, за яким сл?дують промислов?сть та с?льське господарство. Туризм у Грец?? — одне з основних джерел валютних надходжень, в?н приносить держав? понад 15 % ВВП ? роботу 16,5 % в?д загально? к?лькост? зайнятого населення.

На державний сектор Грец?? припада? близько 40 % ВВП, однак уряд вжива? ус?х заход?в по подальшому зниженню його частки. У промисловому сектор? переважають висок? технолог?? виробництва обладнання, особливо телекомун?кац?й. До ?нших важливих галузей належать текстильна, х?м?чна промислов?сть, буд?вельних матер?ал?в, машинобудування, транспортного обладнання та електричних прилад?в. 10 % ВВП приносить Грец?? буд?вництво, оск?льки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з Аф?нською Ол?мп?адою 2004 року. С?льське господарство виробля? нин? лише 7 % ВВП.

На початку 2000-х рок?в Грец?я була одним ?з пров?дних ?нвестор?в в економ?ки майже ус?х ?? балканських сус?д?в. Нац?ональний банк Грец?? в 2006 роц? придбав 46 % акц?й турецького Ф?нансбанку та 99,44 % акц?й сербського Vojvo?anska Bank. За даними ун?верситету Грон?нгена, у пер?од 1995—2005 рок?в Грец?я стала кра?ною з найб?льшим в?дношенням робота/час серед ?нших ?вропейських кра?н: греки працювали в середньому 1 900 годин на р?к, друге м?сце пос?ли ?спанц? — 1 800 годин на р?к. 2007 року середн?й прац?вник у Грец?? заробляв близько $20 на годину. ?мм?гранти становлять майже ? частину робочо? сили в Грец??, вони зайнят? здеб?льшого в с?льському господарств? та на буд?вництв?.

Трудов? ресурси Грец?? на 2009 р?к становили 4,577 м?льйона ос?б, або 46 % в?д загально? к?лькост? населення, це другий показник серед кра?н ОЕСР, п?сля П?вденно? Коре? (48 % в?д загально? к?лькост? населення). К?льк?сть трудящих у кра?н? на 1 пенс?онера становить 4 особи, прогнозу?ться зниження к?лькост? трудящих до 2 ос?б. Середн?й дох?д на душу населення зр?с ?з 30 661 у 2008 роц? до 31 704,028 долар?в США у 2009 роц?. За куп?вельною спроможн?стю населення Грец?я 2009 року пос?ла 25 м?сце у св?т?. Одночасно к?льк?сть безроб?тних зросла з 9,8 % в жовтн? 2009 року до 12,6 % у вересн? 2010 року та до 13,5 % в жовтн? 2010 року. За даними ?ндексу розвитку людського потенц?алу 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Грец?я пос?да? 25 м?сце у св?т? ? належить до групи ?розвинених кра?н?.

Внасл?док св?тово? ф?нансово? кризи економ?ка Грец?? наприк?нц? 2009 року перебувала у скрутному становищ?: деф?цит бюджету становив 12,7 % ВВП, при дозволених у ?врозон? 3 % в?д ВВП. Уряд розпочав широку програму приватизац??, дв?ч? випускав глобальн? обл?гац??, проте навесн? 2010 року економ?ка опинилась на меж? дефолту, що обвалило ?вровалюту до р?чного м?н?муму. 16 кра?н ?вросоюзу та МВФ домовилися про вид?лення Грец?? ф?нансово? допомоги в розм?р? 110 млрд ?вро (80 млрд в?д ?С та ще 30 млрд в?д МВФ) за умови введення жорстко? програми економ?? — скорочення, замороження зароб?тно? платн?, п?двищення пенс?йного в?ку, п?двищення податк?в, що обернулось для кра?ни хвилею страйк?в, масових акц?й протесту та заворушень. Задля наповнення ?податкового кошика? уряд оголосив податкову амн?ст?ю, а також розпочав боротьбу ?з корупц??ю серед держпосадовц?в. Найб?льшого розголосу набули справа Ватопедського монастиря на Афон? та корупц?йний скандал ?з компан??ю ?Siemens? у Грец??.

Валюта

Нац?ональною валютою кра?ни слугу? ?вро, а до того грецька драхма. У 2006 роц? за 1 долар США (USD) давали 0,8 ?вро.

Промислов?сть

Головн? галуз? промисловост?: харчова ? текстильна, г?рнича, металург?йна, суднобуд?вна, х?м?чна, будматер?ал?в.

Енергетика

За 2004 р?к було вироблено 55,5 млрд кВт·год електроенерг?? (експортовано 1,5 млрд кВт·год); загальний обсяг спожито? — 53,5 млрд кВт·год (?мпортовано 3,4 млрд кВт·год).

У 2004 роц? споживання нафти склало 435,7 тис. барел?в на добу, природного газу — 2,3 млрд м3.

Агровиробництво

У с?льськогосподарському оброб?тку знаходиться 69,7 % площ? держави. Головн? с?льськогосподарськ? культури: пшениця, кукурудза, цитрусов?, бавовник, тютюн, цукров? буряки, виноград, оливки.

Транспорт

Аф?нський трамвай

Впродовж останнього десятил?ття транспортна мережа кра?ни значно модерн?зована та ?нтегрована. Пер?одично впроваджуються нов? про?кти, покликан? п?двищити безпеку руху та розширити транспортну ?нфраструктуру. Зокрема м?ст Р?о-Ант?р?о (оф?ц?йна назва ?Хар?лаос Трикуп?с?) 2004 року з'?днав зах?дний Пелопоннес ?з зах?дною частиною Центрально? Грец?? через Коринфську затоку, сполучення м?ж якими попередньо ?снувало т?льки морем, ? став найдовшим вантовим мостом у ?вроп? (довжина 2880 м). У П?вн?чн?й Грец?? в стад?? буд?вництва перебувають к?лька д?лянок головно? автостради кра?ни — Егнат?я-Одос (загальна протяжн?сть близько 680 км). Вл?тку 2009 року в?дкритий рух д?лянкою Автобану 1 сполученням Аф?ни — Салон?ки (сх?дне узбережжя) — перша черга швидк?сно? автомаг?страл? PATHE — осьового шляху, який сполучить м?ста Патри, Аф?ни та Салон?ки.

Значний ?мпульс розвитку транспортно? ?нфраструктури надало буд?вництво напередодн? проведення Ол?мп?йських ?гор 2004 року в Аф?нах. М?жнародн? аеропорти були радикально модерн?зован?, зал?зничн? л?н?? вдосконален? та оснащен? сучасним, швидким рухомим складом. В Аттиц? побудовано приватним кап?талом швидк?сну автомаг?страль Атт?к?-Одос, яка сполучила передм?стя агломерац?? Аф?н ?з м?жнародним аеропортом ?Елефтер?ос Вен?зелос? ? вважа?ться одн??ю з найбезпечн?ших автомаг?стралей у ?вроп?. Розрахунки показали, що автомоб?л?сти заощаджуватимуть 2 млн л?тр?в палива на день, користуючись Атт?к?-Одос, що веде до значно? ф?нансово? та неоц?ненно? еколог?чно? вигоди. Кр?м того, буд?вництво Атт?к?-Одос — наймасштабн?ше буд?вництво в Аттиц? новогрецько? ?стор?? — виявило розма?ття артефакт?в, як? передано археолог?чному товариству.

Напередодн? Ол?мп?ади власне в Аф?нах вдосконалено весь м?ський громадський транспорт, запущено швидк?сний прим?ський трамвай, введено в експлуатац?ю 2 ? 3 г?лку аф?нського метропол?тену. Трива? буд?вництво Салон?кського метропол?тену. Ц?лком оновлено рухомий склад г?лки Проаст?акос ?Аф?ни-П?рей?. Електрична маг?страль була продовжена та сполучена ?з нац?ональною зал?зничною мережею. Зрештою буд?вництво нових терм?нал?в та реконструкц?я аеропорту ?Елефтер?ос Вен?зелос?, сертиф?кованого ?вропейським агентством ав?ац?йно? безпеки та Федеральним управл?нням цив?льно? ав?ац?? США щодо перевезень л?таком Airbus A380, стало важливою в?хою у справ? пол?пшення м?жнародного пов?тряного сполучення.

Туризм

?я, остр?в Сантор?н?

Значна частка доход?в Грец?? надходить в?д сфери туризму, саме на не?, за даними 2009 року, припада? 15 % ВВП кра?ни. Водночас за даними м?н?стерства економ?ки та конкурентоспроможност?, якщо врахувати прихован? доходи (36 % на 2007 р?к), внесок туризму становитиме 18—20 % ВВП. Кр?м того, у сфер? туризму зайнято близько 900 тисяч ос?б, в тому числ? у сфер? horeca — 6,9 % загально? к?лькост? населення, це трет?й показник у ?С п?сля Мальти та ?спан??. У 1998 роц? Грец?ю в?дв?дало 11 млн ?ноземних турист?в, що дало прибуток у 3,5 млрд долар?в США. 2007 року Грец?ю в?дв?дало понад 19 м?льйон?в турист?в, п?днявши ?? у першу десятку туристичних напрямк?в св?ту. У 2008—2009 роках к?льк?сть турист?в дещо скоротилась. У 2008—2009 роках к?льк?сть турист?в дещо скоротилась, 2008 року Грец?я прив?тала лише 17,5 млн турист?в. Щороку Грец?ю в?дв?дують близько 40 тисяч укра?нц?в.

За даними опитування, проведеного у Кита? 2005 року, Грец?я була названа китайцями туристичним вибором номер один, кр?м того, 6 088 287 ос?б в?дпов?ли, що в?дв?дували лише столицю — м?сто Аф?ни. Остр?в Родос був визнаний найкращим курортом ?вропейськими туристами. Грецьк? готель?ри спод?ваються зб?льшити частку турист?в ?з кра?н СНД загальним введенням систем розм?щення ?All-inclusive? та наймання рос?йськомовного персоналу.

Серед найв?дом?ших та найпопулярн?ших туристичних центр?в Грец??: ?сторико-культурних — Аф?ни, Дельфи, остр?в Корфу, Крит; центри пляжного в?дпочинку — п?востр?в Халк?д?ки, острови-курорти М?конос, Сантор?н?, Парос ? Крит; центри паломництва християн — Свята гора Афон, Метеорськ? монастир?, в?зант?йськ? пам'ятки Салон?к (Базил?ка Святого Д?м?тр?я, Базил?ка Свято? Соф?? та ?нш?), занесен? до перел?ку об'?кт?в св?тово? спадщини ЮНЕСКО.

Зовн?шня торг?вля

Основн? торговельн? партнери Грец??: Н?меччина, ?тал?я, Велика Британ?я, Франц?я.

Держава експорту?: харчов? продукти, промислов? вироби, судна, нафтопродукти. Основн? покупц?: Н?меччина (12,5 %); ?тал?я (10,5 %); Велика Британ?я (6,5 %). У 2006 роц? варт?сть експорту склала 24,4 млрд долар?в США.

Держава ?мпорту?: промислов? вироби, паливо, харчов? продукти. Основн? експортери: Н?меччина (12,7 %); ?тал?я (12,4 %); Франц?я (5,7 %). У 2006 роц? варт?сть ?мпорту склала 59,1 млрд долар?в США.

Населення

Статево-в?кова п?рам?да населення Грец?? станом на 2023 р?к

Населення держави 2006 року становило 10,7 млн ос?б (73 м?сце у св?т?). За оц?нкою ?вростату станом на 1 с?чня 2010 року, населення Грец?? становить 11 305 118, чолов?к?в — 49,49 %, ж?нок — 50,51 %. Населення Грец?? в 1940 роц? становило 7,3 млн ос?б, у 1970 — 8,9 млн ос?б, у 1984 — 9,9 млн ос?б. Густота населення: 83,2 особи/км2 (83 м?сце у св?т?). Зг?дно з? статистичними даними за 2010 р?к народжуван?сть 9,34 ‰ (9,7 ‰ 2006 року); смертн?сть 10,6 ‰ (10,2 ‰ 2006 року); природний прир?ст 0,1 ‰ (-0,5 ‰ 2006 року).

В?кова п?рам?да населення вигляда? наступним чином (станом на 2006 р?к):

• д?ти в?ком до 14 рок?в — 14,3 % (0,79 млн чолов?к?в, 0,74 млн ж?нок);
• доросл? (15—64 рок?в) — 66,7 % (3,6 млн чолов?к?в, 3,6 млн ж?нок);
• особи похилого в?ку (65 рок?в ? стар?ш?) — 19 % (0,89 млн чолов?к?в, 1,1 млн ж?нок).

Середн?й в?к, за п?драхунками на 2010 р?к, становить — 41,2 року, для чолов?к?в — 41,1 року (2008 — 40 рок?в), для ж?нок — 43,2 року (2008 — 42,3).

Греки — стр?мко з?старювана нац?я: за даними ?вростату, частка населення в?ком старше 75 рок?в до 2050 року зб?льшиться з 19 % до 31 %.

Урбан?зац?я

Р?вень урбан?зованост? 2000 року становив 66 %, 2007 — 58,8 %. Головн? м?ста держави: Аф?ни (3,1 млн ос?б), Салон?ки (390 тис. ос?б), П?рей (183 тис. ос?б), Патри, ?ракл?он, Лариса та Волос.

Етн?чний склад

Головн? етноси, що складають грецьку нац?ю: греки — 98,5 %, албанц?, турки, македонц?, в?рмени.

За кордоном мешка? понад 4 млн грек?в, з них понад 2 млн у П?вн?чн?й Америц? — США та Канад?.

Укра?нська д?аспора

Чисельн?сть укра?нц?в, що легально перебувають у Грец?? — близько 17 тисяч ос?б, однак за неоф?ц?йною статистикою чисельн?сть громадян Укра?ни в Грец?? сяга? 30 тис. ос?б.

Мови

Державна мова: грецька.

Рел?г??

Монастир Мегала Метеора

Головн? рел?г?? держави: сх?дне православ'я — 98 % населення, ?слам — 1,2 %, католицтво — 0,3 %, протестантизм — 0,1 %.

Конституц?я Грец?? визна? православ'я як пан?вну рел?г?ю в кра?н?, одночасно гарантуючи свободу в?роспов?дання для вс?х громадян. Уряд Грец?? не веде оф?ц?йну статистику про рел?г?йну приналежн?сть сво?х громадян. За даними соц?олог?чного досл?дження ?вростату на 2005 р?к, 81 % грек?в в?дпов?ли, що в?рять у Бога, що ? трет?м показником серед кра?н-член?в ?У, поступаючись т?льки Мальт? та К?пру.

Юрисдикц?? православних церков на територ?? Грец??:

   Атени

   Константинополь

   Атос

   Крит

Дом?ну? Церква Грец??, ?? голова — архи?пископ ??рон?м II, резиденц?я якого розташована в Атенах. Одночасно православн? церкви монастирсько? держави на Свят?й гор? Афон, а також церкви Додеканеських остров?в та Криту п?дпорядковуються безпосередньо Вселенському патр?арху Константинополя, чия резиденц?я розташована на Фанар? в Стамбул?.

Нечисленн? мешканц? деяких остров?в Егейського моря, що колись належали Венец?йськ?й республ?ц?, спов?дують католицизм. У Трак?? та на остров? Родос, кр?м грек?в, живуть турки-мусульмани (1,3 %). Юда?зм ?сну? в Грец?? впродовж понад 2 000 рок?в. Сефарди колись становили численну сп?льноту у м?ст? Салон?ки, проте Голокост змогли пережити не б?льше 5 500 чолов?к. Сп?льнота протестант?в нарахову? в кра?н? близько 3 000 ос?б. ?сну? й нетрадиц?йна рел?г?йна теч?я грецького неоязичництва, ?? приб?чник?в нарахову?ться не б?льше 2 000 ос?б.

Охорона здоров'я

Оч?кувана середня тривал?сть життя 2006 року становила 79,2 року: для чолов?к?в — 76,7 року, для ж?нок — 81,9 року; 2010 року — 79,8 року: для чолов?к?в — 77,2 року, для ж?нок — 82,5 року.

Смертн?сть немовлят до 1 року становила 5,1 ‰, станом на 2010 р?к; 5,4 ‰, станом на 2006 р?к. Населення забезпечене м?сцями в стац?онарах л?карень на р?вн? 1 м?сце на 193 жител?; л?карями — 1 л?кар на 327 жител?в (станом на 1996 р?к). Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 5,5 % в?д ВВП кра?ни. Поширен?сть В?Л/СН?Д серед дорослих в?д 2001 року залиша?ться незм?нною ? становить 0,2 %. Ос?б, що живуть ?з позитивним статусом В?Л/СН?Д, у Грец?? нарахову?ться до 11 тисяч, смертн?сть в?д В?Л/СН?Д — менш як 100 ос?б на р?к.

Осв?та

?сторичний корпус Аф?нського ун?верситету по вулиц? Панеп?стим?у

Центральний обчислювальний центр Аф?нсько? пол?техн?ки в Зографу

Р?вень письменност? 2003 року становив 97,5 %: 98,6 % серед чолов?к?в, 96,5 % серед ж?нок.

Осв?та в Грец?? ? обов'язковою для вс?х д?тей у в?ц? в?д 6 до 15 рок?в. Вона включа? початкову (грец. Δημοτικ? Σχολε?ο — 6 клас?в) ? неповну середню (грец. Γυμν?σιο — г?мназ?я, 3 класи) осв?ту. ?снують дошк?льн? заклади: ясла-садки (грец. Παιδικ?? σταθμ??) для д?тей в?д 2,5 рок?в, що працюють окремо або у склад? дитячих садк?в (грец. Νηπιαγωγε?ο).

Необов'язкову середню осв?ту, зг?дно з осв?тньою реформою 1997 року, можна отримати у двох типах осв?тн?х заклад?в: загальному л?це? (з 1997 називалися грец. Ενια?ο Λ?κειο, 2006 року перейменован? на грец. Γενικ? Λ?κειο) та закладах профес?йно-техн?чно? осв?ти (грец. Τεχνικ? Επαγγελματικ? Εκπαιδευτ?ριο — техн?кумах). Тривал?сть навчання в загальному л?це? становить 2 або 3 роки з? здобуттям р?вня середньо? осв?ти А, в техн?кум? — 3 роки ?з здобуттям р?вня осв?ти Б. Атестат загального л?цею лише засв?дчу? завершення курсу середньо? осв?ти, атестат техн?куму р?вня Б да? право працевлаштування за фахом. При цьому збер?га?ться можлив?сть вза?много переходу учн?в з одного закладу в ?нший. До осв?тн?х заклад?в необов'язково? середньо? осв?ти також в?дносяться ?нститути профес?йно? п?дготовки (грец. Ινστιτο?το Επαγγελματικ?? Κατ?ρτιση?), як? надають оф?ц?йну, але некласиф?ковану осв?ту, оск?льки вони приймають як випускник?в г?мназ?й, так ? л?це?в.

Зг?дно з чинною Конституц??ю Грец?? (ст. 16.8), заснування недержавних вищих осв?тн?х заклад?в у кра?н? заборонено. Державну вищу осв?ту можна здобути в ун?верситетах та ?нститутах техн?чно? осв?ти (грец. Τεχνολογικ? Εκπαιδευτικ? ?δρυμα). Вступити до них можна за результатами ?спит?в п?сля другого або третього класу л?цею. Кр?м того, у в?ц? 22 повних рок?в у результат? жеребкування можна стати студентом Грецького в?дкритого ун?верситету. Навчальний р?к в ун?верситетах трива? в Грец?? з 1 вересня по 21 червня, в той час, як власне викладання розпочина?ться 11 вересня та зак?нчу?ться 15 червня. Упродовж року тривал? кан?кули присвячен? до Р?здвяних свят та Пасхи, ?х сумарна тривал?сть не перевищу? 4 тижн?в.

Серед найпрестижн?ших ун?верситет?в Грец??: Нац?ональний ун?верситет ?мен? Каподистр??, Аф?нський нац?ональний техн?чний ун?верситет, Фессалон?к?йський ун?верситет Аристотеля, Аф?нський ун?верситет економ?ки та б?знесу, Аф?нський аграрний ун?верситет, Аф?нська школа мистецтв, Ун?верситет ?Пантеон?, Ун?верситет П?рея, Ун?верситет Центрально? Грец??, Ун?верситет Македон?? (Див. також перел?к [Арх?вовано 10 кв?тня 2010 у Wayback Machine.] ?нститут?в техн?чно? осв?ти).

Державн? витрати на початкову осв?ту в Грец?? 2008 року склали 2 097 154 000 €, на середню осв?ту — 2 523 807 650 €; вищу ун?верситетську осв?ту — 1 078 554 000 € та в ?нститутах техн?чно? осв?ти — 409 576 000 €. В середньому щор?чн? витрати на осв?ту становлять 4,4 % в?д ВВП, за цим показником Грец?я пос?да? 92 м?сце у св?т?.

2010 року уряд Грец?? оголосив про поступове впровадження радикальних реформ у галуз? осв?ти, покликаних сприяти в?дкритост? та ?нтернац?онал?зац?? вищих навчальних заклад?в, розширити можливост? учн?вського та студентського самоуправл?ння. Кр?м того, до навчального 2013—2014 року плану?ться в?дкрити перш? школи подовженого дня та онлайнов? школи.

?нтернет

У 2006 роц? всесв?тньою мережею ?нтернет у Грец?? користувались 3,8 млн ос?б.

Комунальн? послуги

Оплата в?дбува?ться раз на два м?сяц?. Наприклад за холодну воду — 30–60 ?вро на м?сяць, електроенерг?я — 100–150 ?вро на м?сяць. Послуги ?нтернету на м?сяць коштують 10–15 ?вро. Якщо винаймати житло, то ц?ни вар?юють в?д 200 до 600 ?вро в середньому.

Культура

Культура Грец?? розвивалась впродовж багатьох тисяч рок?в, в?д м?нойсько? та м?кенсько? цив?л?зац?й, як? породили класичну Грец?ю. Вона розвивалась через вплив Римсько? ?мпер?? та ?? спадко?миц? В?зант?йсько? ?мпер??. Значний вплив на грецьку культуру справила Османська ?мпер?я за 368 рок?в панування. Водночас Грецька в?йна за незалежн?сть 1821—1829 рок?в в?д?грала пров?дну роль у в?дродженн? та п?днесенн? нац?онально? грецько? культури на сучасному етап?.

Арх?тектура

Парфенон, Аф?нський акрополь

В умовах демократ?? Стародавньо? Грец?? вперше створю?ться ц?л?сне середовище м?ст-держав — пол?с?в. Розвива?ться система регулярного планування м?ста з прямокутною с?ткою вулиць та головною площею — агорою — центром торг?вл? й громадського життя. Розроблений тип житлового будинку ?з прим?щеннями, зверненими до внутр?шнього просторового ядра — перистиль.

Типов? для Грец?? будинки ?з балконами ? терасами, аф?нський район Неос-Космос

Культовим та арх?тектурно-композиц?йним центром давньогрецького м?ста був акрополь ?з храмом, присвяченим божеству, покровителю м?ста. Класично завершеним типом храму став периптер. Найяскрав?шим його прикладом вважа?ться головний храм Аф?нського акрополя — Парфенон. На основ? естетичного осмислення ст?йко-балково? конструкц?? у Стародавн?й Грец?? створю?ться ордерна система арх?тектурно? композиц??, в як?й гармон?йно по?днались висока художн?сть арх?тектурних форм ?з досконал?стю конструкц?й та матер?алу. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького пол?са породив так? типи споруд, як театр, стад?он, палестра тощо. Так, в Аф?нах з'явились Театр Д?он?са, а п?зн?ше Одеон ?рода Аттичного, ун?кальний мармуровий стад?он Панат?на?кос.

В добу середньов?ччя в Грец?? розвивалася головним чином монастирська арх?тектура, грецьк? м?ста занепали, а народн? житла будувалися р?зн? за типами, залежно в?д форми рель?фу. Повноц?нно розвиватися арх?тектура почина? з 1830-х рок?в, коли столицею стали Аф?ни. ?хн?й план забудови створили грецьк? арх?тектори Стамат?ос Клеант?с ? Л?сандрос Кавтанзоглу. Одночасно запрошен? арх?тектори Феоф?л ван Гансен та Ернст Ц?ллер споруджують громадськ? буд?вл?, сприяючи розкв?ту арх?тектурного стилю неогрек. Церковна арх?тектура XIX стол?ття тяж?ла до в?зант?йсько?.

Починаючи в?д 1920-х рок?в портов? м?ста — Аф?ни, П?рей, Салон?ки — починають швидко розростатись, в цей час форму?ться тип багатоквартирного будинку з численними балконами ? терасами, запропонований Костасом К?ц?к?сом, характерний для Грец??. Надал? грецька арх?тектура сприйма? вплив функц?онал?зму та неокласицизму. В пер?од 1950—1960-х рок?в довкола Аф?н виросли парков? передм?стя ?з районами, забудованими в?ллами та садибами заможних грек?в ?з елементами народно? арх?тектури (арх?тектор Д?м?тр?с П?к?он?с). Значно менше будувалося дешевих багатоквартирних будинк?в (арх?тектор Ар?с Констант?н?д?с), однак зростала потреба у зведенн? нових готел?в та музейних прим?щень (арх?тектори Хараламбос Сфаеллос, Прокоп?ос Васил?ад?с). Промислове та оф?сне буд?вництво розвивав Так?с Зенетос.

Л?тература

Д?он?с?ос Соломос, автор державного г?мну Грец??, член ?Φιλικ? Εταιρε?α? та поборник д?мот?ки

Грецька л?тература под?ля?ться на три пер?оди: давньогрецьку, в?зант?йську та новогрецьку. У Стародавн?й Грец?? л?тература розкв?тла ран?ше, н?ж склалися класична наука, осв?та та мистецтво. Приблизно у VIII стол?тт? до н. е. Гомер створив ??л?аду? та ?Од?ссею? — к?кл?чн? поеми, пов'язан? ?з геро?чним епосом, присвяченим Троянськ?й в?йн?. Гес?од продовжив традиц?ю Гомера у ?Теогон???. Фрагментарно до нас д?йшли в?рш? Сапфо та Анакреонта, чи? ?мена дали назву сапф?чн?й строф? та анакреонтиц?. Як самост?йний жанр розвивалась давньогрецька драма, серед ?? найяскрав?ших представник?в Есх?л, Софокл, Евр?п?д, Аристофан.

Пер?од в?зант?йсько? л?тератури охоплю? IV—XV стол?ття, вона написана середньогрецькою мовою. Донин? збереглася л?тература, створена головним чином церквою, яка в?д?грала важливу економ?чну ? пол?тичну роль у В?зант??. Водночас остання успадкувала традиц?? елл?н?стично? прози. В?дома пов?сть ?Александр?я? XI—XII стол?ть, сповнена казкових еп?зод?в ?з життя Александра Македонського, християн?зованих у р?зних редакц?ях. Особливо вид?ля?ться поез?я Романа Солодкосп?вця, з понад тисяч? написаних ним г?мн?в збереглось близько 80. Важливе ?стор?ограф?чне значення мають хрон?ки Георг?я Амартола.

Зародження новогрецько? л?тератури ознаменувала критська ренесансна поема ?Еротокр?тос?, написана В?нчентзосом Корнаросом народною мовою. Поема склада?ться з десяти тисяч в?рш?в ? осп?ву? доблест?, терп?ння ? любов героя Еротокр?та. Проте справжнього поштовху розвитку ново? грецько? л?тератури надала Грецька революц?я. З'являються Аф?нська школа пурист?в, ?дейним пров?дником яко? виступав творець кафаревуси Адамант?ос Кора?с, та ?он?чна школа на чол? ?з Д?он?с?осом Соломосос, автором ?Г?мну свобод?? (став г?мном Грец??), як? пропагували живу народну мову — д?мот?ку.

Л?тература XX стол?ття представлена талантами багатьох письменник?в та поет?в, серед яких Андреас Калвос, Янн?с Психар?с, Александрос Палл?с, Ангелос С?кел?анос, Кост?с Паламас, казкарка Пенелопа Дельта, Янн?с Р?цос, Александрос Папад?амант?с, Костас Кар?отак?с, Костас Варнал?с, Констант?нос Каваф?с, Деметр?ос В?келас, Н?кос Казандзак?с, а також нобел?вськ? лауреати Г?оргос Сефер?с та Од?сеас Ел?т?с.

Театр

Театр Д?он?са, Аф?нський акрополь

У Грец?? вперше театр як вид мистецтва став одним ?з чинник?в сусп?льного розвитку, поширюючи в народ? рел?г?йн? та соц?ально-етичн? поняття ? об'?днуючи тим самим р?зноман?тн? верстви населення м?ст ? с?л. В?д самого початку ? досить довго театр служив найурочист?шим способом вшанування ол?мп?йського бога Д?он?са. Оск?льки рел?г?я була т?сно пов'язана ?з державним життям, сцен?чн? ?гри, що становили частину Д?он?сових свят, були предметом турбот держави. Для грецького театру ген?альними поетами створювались зразки драми, що мали гранд?озний вплив на п?зн?шу римську та ново?вропейську драму. Деяк? з цих зразк?в ?з незначними зм?нами присутн? у репертуар? сучасного Нац?онального театру Грец??.

Стародавн? греки були першими, хто почав зводити спец?альн? споруди, пристосован? для драматичних вистав. Найдавн?шим театром у св?т? вважа?ться Театр Д?он?са, побудований на одному з? схил?в Аф?нського акрополя. Основн? принципи облаштування давньогрецьких театр?в послужили вз?рцем для римського та нав?ть сучасного театру.

Становлення новогрецького театру розпочалось з? здобуттям Грец??ю незалежност?. Цей процес стримувала економ?чна скрута, в?дсутн?сть допомоги з боку держави, конкуренц?я ?ноземних труп. В Аф?нах перш? спектакл? поставлен? 1836 року. Т?льки 1901 року виник державний Корол?вський театр в Аф?нах, в ньому працював перший в?тчизняний режисер Фома Економу, який зд?йснив значний вплив на розвиток акторського мистецтва ? постановчо? культури в Грец??. В акторському мистецтв? посилилися реал?стичн? тенденц??, як? найяскрав?ше проявилися у творчост? Ем?л?я Веак?са, Мар?ки Котопул?. 1955 року актор Манос Катрак?с створив народний театр, на сцен? якого вперше поставлено твори Н?коса Казандзак?са. Серед грецьких актор?в друго? половини XX стол?ття вид?ляються Мел?на Меркур?, Ал?к? Вугуклак?, Н?кос Куркулос, Д?м?тр?с Хорн, а також засновниця Театру грецького народного танцю хореограф Дора Страту та засновниця сучасного грецького балету уродженка Ки?ва Тетяна Мамак?.

Музика й танц?

Грецька музична традиц?я — одна з найдавн?ших у св?т?. В середн? в?ки спадко?мицею давньогрецько? музично? культури стала в?зант?йська музика, однак у добу туркократ?? розвиток народно? музики зупинився на три стол?ття. Нац?ональна музика в?дновилася т?льки п?сля здобуття незалежност?, до цього лише на ?он?чних островах творили профес?ональн? музиканти. Так, Н?колаос Мандзарос поклав на музику ?Г?мн свобод?? Соломоса, який 1865 року став державним г?мном. П?д впливом Грецько? революц?? створював опери Павлос Каррер. Першим грецьким композитором, творч?сть якого набула широко? популярност? у св?т?, став Сп?р?дон Самарас — автор Ол?мп?йського г?мну на слова Кост?са Паламаса.

Жвавий ?нтерес до народно? музики виник на початку XX стол?ття. Народна музика Грец?? под?бна до музики ?нших сус?дн?х балканських кра?н: Болгар??, Серб??, П?вн?чно? Македон??. У них часто простежуються схож? ритми та емоц?йне забарвлення п?сень. Рембетика — грецька народна п?сня — сформувалася на початку XX стол?ття, коли п?сля малоаз?йсько? катастрофи в Грец?ю прибули тисяч? б?женц?в. Цими п?снями вони розпов?дали про сво? нелегке життя. Нин? рембетику вивчають у багатьох ун?верситетах ?вропи.

Серед основоположник?в новогрецько? музично? школи Манол?с Калом?р?с, Георг?ос Ламбелет, Ем?л?ос Р?ад?с, Георг?ос Склавос, диригент Д?м?тр?с М?тропулос. У п?сляво?нний час висуваються композитори-п?сенники Манос Хадз?дак?с та М?к?с Теодорак?с, в?домий тим, що в?дкрив усьому св?тов? с?ртак?. П?зн?ше стали в?домими модерн?ст Ян?с Ксенак?с, Д?он?с?с Саввопулос, близьк? до напрямку нью-ейдж Вангел?с, Янн?с Хрисомалл?с. Оперна сп?вачка Мар?я Каллас по праву вважа?ться феноменом музичного св?ту, серед сучасних оперних сп?вак?в Грец?? вид?ля?ться Мар?ос Франгул?с. Справжн? з?рки грецько? естради друго? половини XX стол?ття — Дем?с Русос та Нана Мускур?, а також Пасхал?с Терз?с, Хар?с Алекс?у, Алк?ст?с Протопсалт?.

У сучасн?й популярн?й грецьк?й музиц? в?дчува?ться значний вплив Заходу. Проте ? в н?й нер?дко простежуються традиц?йн? для мелод?? бузук? — так звана, сучасна ла?ка. У багатьох кра?нах, наприклад, Ф?нлянд??, Швец??, Австрал??, США, не просто теоретично вивчають музику бузук?, але й ?снують ц?л? колективи, що профес?йно виконують ??. ?нод? на початку ? часто в середин? п?сень чути окрем? музичн? фрази р?зних ?нструмент?в у стил? ?мпров?зац?? — такс?м?. Це свого роду введення в атмосферу п?сн?, що зада? ?? тему.

Грецька виконавиця популярно? музики ?лена Папар?зу з п?снею ?My Number One? пос?ла перше м?сце на п?сенному конкурс? ?вробачення 2005 в Ки?в? — вперше для Грец??. Серед популярних поп-сп?вак?в та виконавц?в сучасно? ла?ка сл?д вид?лити Сак?са Руваса, Анну В?сс?, Вас?л?са Карраса, Антон?са Ремоса, Десп?ну Ванд?, Йоргоса Мазонак?са, Н?коса Верт?са, Паолу, Пантел?са Пантел?д?са.

Кухня

Грецький салат — в?зит?вка нац?онально? кухн?

Грецька кухня типово середземноморська. Вона ма? давн? традиц??, ? смаки зм?нюються в?дпов?дно до сезону, а також залежно в?д географ??. Давньогрецька кухня — ?сторичний попередник зах?дно? кул?нарно? традиц??, поширивши св?й вплив через Стародавн?й Рим та В?зант?ю не т?льки в ?вроп?, але й поза ?? межами.

Найхарактерн?ш? й найдавн?ш? елементи грецько? кухн? — оливкова ол?я, овоч? й трави та грецьке вино; типов? ?нгред??нти — баранина ? свинина, маслини, сир, баклажани, томати та йогурти. У десертах переважають гор?хи ? мед, у чому в?дчува?ться вплив сх?дно?, турецько? кухн?. Деяк? страви використовують традиц?йне грецьке т?сто ф?ло. Серед спец?й греки част?ше за ?нш? вживають орегано, м'яту, часник, цибулю, кр?п ? лаврове листя. Серед традиц?йно грецьких напо?в — вино рецина, м?цн? напо? — метакса, узо, а також винайдене в середин? XX стол?ття у Салон?ках фрапе.

Сучасна грецька кухня глибоко спадко?мна. Так, з? стародавн?х час?в у грецьк?й кухн? збереглись сочевичний суп, вино рецина; в добу елл?н?зму та римську добу готували лукан?ко, у В?зант?? винайшли фету та ботаргу. В пер?од османського панування виникли типово сх?дн? страви мусака, цацик?, кофта, бурек, долма. Справжн?м символом сучасно? грецько? кухн? став грецький салат

Свята

Президентська гвард?я Грец?? (Евзони) на парад? 2 червня 2007

День незалежност? Еллади святку?ться 25 березня, оск?льки 25 березня 1821 року розпочалась Грецька нац?онально-визвольна в?йна проти османського панування. Цей день також зб?га?ться з? святкуванням Елладською православною церквою Благов?щення Пресвято? Богородиц?.

• 1 с?чня — Новий р?к
• 6 с?чня — Теофан?я
• 8 с?чня — Г?найкрат?я
• 28 с?чня — Апокр??с
• 25 березня — День незалежност? Грец??
• 4 кв?тня 2010 року — Великдень
• 19 травня — День пам'ят? геноциду понт?йських грек?в
• 21 травня — П?ровасс?я

• 23 червня — День середини л?та
• 15 серпня — Усп?ння Богородиц?
• 26 жовтня — День святого Димитр?я Солунського
• 28 жовтня — День Ох?
• 17 листопада — Пол?техн?о — день пам'ят? повстання в Пол?техн?он?
• 6 грудня — День святого Миколи Чудотворця
• 25 грудня — Р?здво

Наука

Природнич? та техн?чн? науки отримали розвиток у Грец?? п?сля здобуття незалежност?, хоча ? до того часу були опубл?кован? окрем? прац? з медицини, зокрема ?Про д??ту? (грец. Διαιτητικ?) Констант?носа М?ха?ла, 1794, ??стор?я л?карського мистецтва? (грец. Ιστορ?α? Ιατρικ??) Серг?о ?оанну, 1818; ?Дов?дник ?з г?г??ни? (грец. Υγιεινατ?ριον) Сп?р?дона Вланд?са, 1820.

Заснований 1837 року, Аф?нський ун?верситет швидко став науковим центром кра?ни. 1887 року його кафедри природничих наук об'?днали у в?дд?л, а згодом факультет природничих наук. Розвитку наук також посприяла ?ндустр?ал?зац?я, на шлях яко? Грец?я стала у друг?й половин? 19 стол?ття. Наприк?нц? стол?ття х?м?к Анастас?ос Хр?стоманос, засновник спец?ал?зовано? лаборатор??, досл?джував грецьк? руди на ц?лий ряд корисних копалин. Генеральний ?нспектор Лавр?онських рудник?в, в майбутньому перший президент Аф?нсько? академ??, Фок?он Негр?с опубл?кував ?мн? в?домост? про геолог?чну будову, а ф?зик ? математик Констант?нос М?цопулос досл?джував сейсм?чн?сть Грец??. Досл?дженнями рослинного ? тваринного св?ту займалися б?ологи Теодорос Орфан?д?с, Теодор Генр?х Герман фон Гелдрейх, Сп?р?дон М?л?арак?с, ?оанн?с Х. Пол?т?с. Основи медицини в Грец?? заклав Георг?ос Склавунос, автор ?Анатом?? людини? (1906). На початку XX стол?ття зростання темп?в економ?чного розвитку сприяло п?дйому техн?чних наук, центром яких став Аф?нський пол?техн?чний ?нститут.

1837 року засноване Грецьке археолог?чне товариство для пожвавлення археолог?чно? науки, створення умов належного збереження старожитностей. За п?встол?ття ц?й справ? посприяли також ?ноземн? археолог?чн? школи в Аф?нах, що д?ють ? донин?: Французька (1846), Н?мецька (1874), Американська (1881), Британська (1886), Австр?йська (1898). Серед власне грецьких археолог?в широко в?дом? Констант?нос Курун?от?с, Н?колаос Платон, К?р?акос П?ттак?с, Валер?ос Ста?с, Н?колаос Платон, Ар?с Пул?анос та чинний кер?вник реставрац?йних роб?т на Аф?нському акропол? Манол?с Коррес.

На сучасному етап? пров?дна наукова установа в галуз? ф?зичних наук — центр ядерних досл?джень ?Демокр?т?, заснований 1961 року в Ая-Параскев?. В?н ма? атомний реактор, субкритичний реактор ? генератор Ван де Граафа. Досл?дження з астроном??, ф?зики атмосфери, сейсмолог?? ? метеоролог?? зд?йсню? Аф?нська нац?ональна обсерватор?я. Науковими досл?дженнями з прикладно? математики займа?ться проф?льне бюро й обчислювальний центр Аф?нсько? академ?? наук. Найважлив?ш? роботи в галуз? електрон?ки, штучного ?нтелекту, електрох?м??, аеродинам?ки проводяться в Ун?верситет? Аристотеля та Аф?нському техн?чному ун?верситет?.

?оанн?с Арг?р?с — грецький математик ? ?нженер, один з автор?в методу ск?нченних елемент?в ? методу прямо? жорсткост?. Математик Костянтин Каратеодор? працював в област? д?йсного анал?зу, вар?ац?йного числення ? теор?? м?р на початку XX стол?ття, його вчення допомогло Альберту Ейнштейну в математичн?й частин? його теор?? в?дносност?. Б?олог Фот?с Кафатос — п?онер у галуз? молекулярного клонування ? геном?ки. Д?м?тр?с Нанопулос — в?домий ф?зик-теоретик, зробив значний внесок у галуз? ф?зики елементарних частинок ? ф?зично? космолог??. Георг?ос Папан?колау — п?онер цитолог?? та ранньо? д?агностики раку, винах?дник пап-тесту. Грецький дизайнер автомоб?л?в Алек ?сс?гон?с створив конструкц?ю ?Mini?, в той час, як М?хал?с Дертузос був одним ?з п?онер?в ?нтернету. Широко в?дом? у св?т? грецьк? ?нформатики Христос Папад?м?тр?у, Д?ом?д?с Сп?нелл?с, Йосиф С?фак?с, М?хал?с Яннакак?с. Н?колас Негропонте заснував мед?алаборатор?ю Массачусетського технолог?чного ?нституту та програму One Laptop Per Child.

Ф?лософ?я

Аф?нська академ?я Платона, Рафаель

Зах?дна ф?лософська традиц?я зародилась у Стародавн?й Грец?? ще в VI стол?тт? до н. е. Перших давньогрецьких ф?лософ?в прийнято називати ?досократиками?, б?льш?сть ?х роб?т не збереглись нав?ть фрагментарно. Серед досократик?в окреме м?сце займають с?м античних мудрец?в. Один ?з них — Фалес М?летський, з час?в Аристотеля вважа?ться першим ф?лософом Грец??, належав до, так звано?, м?летсько? школи. За нею сл?дувала елейська школа, яка займалась ф?лософ??ю буття.

Класичний пер?од грецько? ф?лософ?? традиц?йно асоц?юють ?з Сократом, Платоном та Аристотелем. У цю добу Аф?ни стають центром грецько? ф?лософ??. Сократ першим замислю?ться над людською особист?стю, Платон заснову? академ?ю та створю? ф?лософ?ю як лог?ко-етичну систему, а Аристотель — науку ф?лософ?ю як вчення про реальний св?т. Серед ?нших визначних ф?лософських шк?л, що п?зн?ше виникали в Грец?? сл?д в?дзначити: сто?цизм, еп?курейство, скептицизм та неоплатон?зм.

Визначн? представники грецького В?дродження (15—18 стол?ття) — кл?рик Теоф?лос Кор?даллеус, Н?колаос Маврокордатос, В?кент?ос Дамодос, Мефод?ос Антрак?т?с. Для новогрецького Просв?тництва характерне повернення до давньогрецько? спадщини, його д?яч? — ?вген?й Булгар?с, ?ос?пос М?с?одакас, Вен?ам?н Лесбоський, революц?онер Р?гас Велест?нл?с. В перш? роки незалежност? в?д Османсько? ?мпер?? поширення отримала рел?г?йна ф?лософ?я (Ф?л?ппос ?оанну, Петрос Бра?лас-Армен?с) та гегельянство.

На початку XX стол?ття головним мотивом ф?лософських праць ста? спроба об?рунтувати Велику ?дею (Янн?с Камб?с?с, ?оанн?с Зервос, ?он Драгум?с), пол?тичним пров?дником яко? виступав Елефтер?ос Вен?зелос, а у ф?лософ?? поширюються ?де? позитив?зму (Теоф?лос Вореас ? Панайот?с Айософ?т?с). У п?сляво?нний час впливовими ф?лософськими напрямками стали неокант?анство (?оанн?с Теодоракопулос, Панайот?с Канеллопулос, Констант?нос Цацос), феноменолог?я (Констант?нос Георгул?с ? Леандрос Вранус?с), а також ?ррац?онал?зму, ?нту?тив?зму. Екзистенц?ал?зм представлений Йоргосом Сарандар?сом, Д?м?тр?осом Капетанак?сом, Христосом Яннарасом.

Грецька мова

Грецька мова — одна з найдавн?ших серед сучасних мов св?ту. Нею користуються вже понад 4 000 рок?в, а грецька писемн?сть ?сну? вже 3 000 рок?в. Сьогодн? грецька мова — основа словника будь-яко? ?ндо?вропейсько? мови, б?льш?сть базових понять науково? лексики також ма? частково грецьке походження. Сучасна ж грецька мова — д?мот?ка — п?вденногрецький д?алект, адаптований як стандартний вар?ант мови. В?н значно в?др?зня?ться в?д катаревуси, яка, по сут?, була штучно створена на основ? давньогрецького койне ? насаджувалась за ?н?ц?ативою Адамант?оса Кора?са, грецького письменника, просв?тника та активного громадського д?яча доби нац?онально-визвольного руху XIX стол?ття.

Грец?я завжди була в?дносно однор?дною кра?ною у л?нгв?стичному в?дношенн?. На початку XX стол?ття в?дбувся греко-турецький обм?н населенням, який ще б?льше посилив процес асим?ляц?? етн?чних меншин. Нин? грецькою як першою, або нав?ть ?диною, мовою користу?ться близько 99 % населення кра?ни. Основн? д?алекти грецько? мови: понт?йський д?алект, каппадок?йський д?алект, цаконський д?алект, ?врейсько-грецький д?алект. В останн? десятил?ття поширення ?нтернет-послуг ? моб?льного зв'язку викликало латин?зац?ю грецького письма. Це явище в?доме як Greeklish, воно поширене по вс?й грецьк?й д?аспор? й нав?ть у кра?нах ?з б?льш?стю грецького населення — в Грец?? та К?пр?.

Засоби масово? ?нформац??

?Τα Ν?α? — наймасов?ша газета Грец?? (133 тис. екз.): на перш?й стор?нц?
Йоргос Папандреу та Костас Караманл?с

П?сля в?дновлення демократ?? в Грец?? створено передумови для в?льного розвитку ЗМ?, а Конституц?я 1975 року заборонила цензуру у будь-як?й форм?. Вт?м грецьк? ЗМ? визначаються м?жнародними анал?тиками як високопол?тизован?, одночасно визна?ться вза?мовплив влади та преси. Зокрема столичн? ЗМ? в?д?грали важливу роль у розвал? уряду прем'?р-м?н?стра Андреаса Папандреу 1989 року, коли журнал?сти довели спроби його канцеляр?? впливати на висв?тлення под?й. Того ж року суд м?ста Аф?ни визнав монопол?ю держави на ЗМ?, наступним кроком стала легал?зац?я Грецьким парламентом створення приватних ЗМ?, а також ?хня приватизац?я. За ?ндексом свободи преси, опубл?кованим 2009 року м?жнародною орган?зац??ю Репортери без кордон?в, Грец?я пос?да? 35 позиц?ю серед 175 кра?н св?ту.

Досл?дження 2009 року, опубл?кован? телеканалом BBC, показали, що 78 % грек?в звертаються за новинами до телебачення, 41 % — до друкованих ЗМ?, 35 % — до електронних видань ? 32 % — до рад?о. Найб?льшим, найдавн?шим та найавторитетн?шим ?нформац?йним агентством Грец?? вважа?ться Аф?нське агентство новин.

Найб?льшою державною телерад?окомпан??ю Грец?? була ERT, що зд?йснювала трансляц?ю на розважальних каналах ET1, NET, рег?ональному культурно-осв?тньому канал? — ET3. Проте 11 червня 2013 року телерад?окомпан?ю закрито р?шенням Каб?нету м?н?стр?в Грец?? на чол? ?з Антон?сом Самарасом, л?дером владущо? парт?? Нова Демократ?я. Це стало одним ?з заход?в жорстко? економ??. В?дтак Грец?я стала ?диною державою ?С без державного телебачення та рад?омовлення.

Серед приватних телеканал?в ?з найб?льшою аудитор??ю глядач?в: Mega TV, ANT1, Alpha TV та Skai TV. Традиц?йно найпопулярн?шими в еф?р? телеканал?в залишаються випуски новин, комед?йн? сер?али та ?гров? телешоу. Найб?льша державна компан?я рад?омовлення — ERA. Першою приватною рад?останц??ю в Грец?? стало Аф?нське мун?ципальне FM-рад?о. У кра?н? д?? низка р?зноман?тних в FM-д?апазон? Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також ?нтернет-рад?о, зокрема ArionRadio. Загалом правове регулювання телев?з?йного та рад?омовлення в кра?н? все ще не в?дпов?да? ?вропейським стандартам: близько 1 700 приватних телеканал?в та рад?останц?й у Грец?? зд?йснюють мовлення без отримання належних л?ценз?й.

Грецьк? друкован? ЗМ? в ц?лому менш запол?тизован?, н?ж наприк?нц? 1980-х рок?в, проте деяк? основн? щоденн? газети мають ч?тку пол?тичну приналежн?сть: газети ?Катемер?н?? та ?Акрополь? (наклади 35 500 та 50 800 екз. в?дпов?дно) — правоцентристське видання; ?Елефтерос Т?пос? (наклад 135 500 екз.) — видання, що тяж?? до консервативн?шого правого крила; газета ?Авг?? (наклад 55 000 екз.) позиц?ю?ться як видання л?вого крила, до видань л?воцентристського спрямування належать ?Авр?ан??, ?Та Неа? й ?Елефтерот?п?а? (наклади 51 000, 133 000 та 108 000 екз. в?дпов?дно); нарешт? газета ?Р?зоспаст?с? (наклад 40 000 екз.) — оф?ц?йний друкований орган Комун?стично? парт?? Грец??. В Аф?нах також вида?ться широке коло журнал?в, серед них найпопулярн?ш?: ?Економ?кос?, ?Епенд?т?с?, ?Пр?н?, ?Статус?, а також ?То В?ма?. 2 % грецьких газет ? журнал?в експортуються на К?пр, до США, Н?меччини та Велико? Британ??. У Грец?? ж найб?льший попит мають н?мецько- та англомовн? видання.

Спорт

Ол?мп?йський стад?он в Аф?нах ?мен? Сп?роса Лу?са — в?дкриття Парал?мп?йських ?гор 2004

Переможний гол Ангелоса Хар?стеаса в ф?нал? ?вро-2004

Грец?я як батьк?вщина ол?мп?йських змагань ма? чи не найдавн?ш? спортивн? традиц?? у св?т?. Вона трич? за нову ?стор?ю приймала Ол?мп?йськ? ?гри сучасност?: першу Ол?мп?аду 1896 року, перш? Позачергов? Ол?мп?йськ? ?гри та в 2004 роц? чергов? Л?тн? Ол?мп?йськ? ?гри в Аф?нах. Нац?ональний ол?мп?йський ком?тет Грец?? було створено в 1894 роц? ? визнано М?жнародним ол?мп?йським ком?тетом (МОК) у 1895 роц?. Зрештою першим Президентом МОК став грецький п?дпри?мець, поет Деметр?ос В?келас.

Найпопулярн?шими видами спорту в Грец?? ? футбол та баскетбол. Баскетбол набув популярност? в Грец?? п?сля здобуття клубом АЕК Кубку володар?в Кубк?в 1968 року. Другу хвилю п?днесення викликали перемоги на Чемп?онат? ?вропи з баскетболу 1987 року та особливо 2005 року. Найусп?шн?ш? баскетбольн? клуби Грецького чемп?онату — Панат?на?кос (31 перемога), Ар?с (10 перемог), Ол?мп?акос (9 перемог), АЕК (8 перемог) та Панелл?н?ос (6 перемог).

Под?бним чином в?дбувся й п?дйом футболу п?сля перемоги зб?рно? Грец?? на Чемп?онат? ?вропи з футболу в 2004 роц?. Ця под?я була названа одн??? з найб?льших неспод?ванок у сучасн?й ?стор?? спорту. Найусп?шн?ш? футбольн? клуби Грецько? суперл?ги: Ол?мп?акос (37 перемог), Панат?на?кос (19 перемог) та АЕК (13 перемог).

В останн? десятил?ття в Грец?? також набрали популярност? волейбол, водне поло, легка атлетика. Нац?ональн? зб?рн? г?дно представляють Грец?ю на м?жнародних змаганнях ?з важко? атлетики, г?мнастики, в?трильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибк?в у воду, плавання, академ?чного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стр?лецького спорту, тен?су, стр?льби з луку, тр?атлону. Певну популярн?сть мають регб?, крикет, гольф, хокей, к?нний спорт. 1952 року започатковано Рал? Грец??, яке 1973 року стало етапом Чемп?онату св?ту з рал? ? нин? вважа?ться одним ?з найскладн?ших, найстар?ших та найпрестижн?ших змагань ?з рал? у св?т?. З 1972 року щор?чно в?дбува?ться Аф?нський класичний марафон, ушанований ?золотим статусом? М?жнародно? асоц?ац?? легкоатлетичних федерац?й.

1991 року столиця Грец?? м?сто Аф?ни приймало XI Середземноморськ? ?гри — головну спортивну под?ю кра?н Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ход? голосування в ?тал?йськ?й Пескар? Грец?я знову виборола право приймати XVII Середземноморськ? ?гри. Вони мали б в?дбутися в м?стах Волос та Лариса в 2013 роц?. Однак орган?затори не звели вчасно спортивн? об'?кти, тому 28 с?чня 2011 року М?жнародний ком?тет ?гор позбав Грец?ю права приймати ?гри. Натом?сть 27 с?чня 2011 року Асоц?ац?я м?жнародних марафон?в ? проб?г?в п?дписала угоду ?з М?н?стерством культури ? туризму Грец??, зг?дно з якою переносить свою штаб-квартиру до Аф?н.

Див. також

• Еллада
• Крит

Джерела

• Вступ до культуролог?? античност?. Стародавня Грец?я: Навч. пос?б. / Б. М. Чумаченко. — К. : Видавн. д?м КМ Академ?я, 2003. — 100 c.
• К?рсенко М. В. Грец?я на зор? сучасност?. Ки?в, 1996.

Л?тература

• ?стор?я Грец?? та Риму: для школи й самонауки / М. О. Ковалевський. - Катеринослав ; Кам'янець ; Ляйпц?г : Укра?нське вид-во в Катеринослав?. Ф?л?я для Правобережно? Укра?ни, 1920. - 114 с.: мал.

Посилання

• Грец?я [Арх?вовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.

• Грецька нац?ональна орган?зац?я з туризму: Оф?ц?йна стор?нка (гр.)(англ.)
• М?н?стерство культури ? туризму Грец??: Оф?ц?йна стор?нка [Арх?вовано 20 лютого 2011 у Wayback Machine.](гр.)(англ.)
• The World Factbook: Грец?я [Арх?вовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• The Guardian: Новини Грец?? [Арх?вовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Euronews: Новини Грец?? [Арх?вовано 1 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
• Аф?нська агенц?я новин — Македонська агенц?я новин: Новини Грец?? [Арх?вовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] (гр.)(англ.)(фр.)(рос.)
• Укр?нформ: ?нформац?я про кра?ну [Арх?вовано 8 вересня 2009 у Wayback Machine.](укр.)